Вибираємо сучасний телевізор. Назв багато, а знань мало

Вместо рекламы

Россиянин, ты захотел скачать файл ? Или почитать чего интересного ?
Останови свою войну в Украине !

—————————

Реклама від Google



Невже хтось ображається за такий заголовок статті ?
Якщо хтось образився, то нехай, зайшовши в магазин з телерадіотоварами, скаже, що в телевізорі важливіше і краще ?
HDTV 1.4 чи HDMI 2.0 ?
Щось не так ? Правильно, я запитав дурницю. В описі одного телевізора в магазині ви можете побачити перший надпис, в описі іншого телевізора – другий надпис, але порівнювати ці надписи – абсурдно. Зрозуміло, що коли ви запитаєте торгового менеджера в залі магазину, менеджер обов’язково скаже, який з параметрів кращий.
Треба захиститись від таких менеджерів. Ми повинні знати, як вибрати телевізор. Анонс статті:
– Технічні терміни і характеристики, які корисно знати при виборі телевізора.
– Рекомендації і критерії вибору телевізора для різних вимог телеглядача.

Навіть не думайте, що ви прочитаєте в статті фразу “купуйте ось такі телевізори, і буде вам щастя”. Ні, ви читаєте не рекламний маразм, ви читаєте статтю для захисту від рекламного маразму. Стаття технічна, і для тих, хто не дружить з технікою, трохи нудна.
СТАТТЯ ДОВГА І ДЕТАЛЬНА.
Зайшовши в сучасний магазин з багатьма телевізорами на вітрині, ви беззахисні перед дурними менеджерами і великою кількістю незрозумілих назв в технічному паспорті телевізора.

ОЗБРОЮЄМОСЬ ЗНАННЯМИ. Почнемо здалеку.
Куди поділися великі, пузаті кінескопні телевізори ? Невже в світі закінчились кінескопи ? Таких телевізорів вже в продажу нема, і це всім помітно.


Спочатку згадаємо позитивні сторони колишніх кінескопних телевізорів. Згадаємо просто так, для історії, бо в продажу ми такі телевізори вже не побачимо.
В наш час старий кінескопний телевізор досі має трохи більший запас яскравості, ніж рідкокристалічний телевізор, який ще називають LCD-телевізор. Термін LCD – це англійське скорочення “liquid crystal display“, воно означає “рідкокристалічний дисплей”, цю назву можна трошки адаптувати: “рідкокристалічний екран”. Якщо говорити про LCD-телевізори середньої цінової категорії, то запас яскравості у нього менший, ніж у кінескопного телевізора. Пройдуть роки, з’являться нові технології, і надіюсь, що цей запас стане більшим. В першу чергу надія на LED-телевізори і на те, що ці телевізори будуть надійнішими і дешевшими, наж тепер. Скорочення LED означає “Light-Emitting Diode“, інакше кажучи, екран телевізора – це матриця із світлодіодів.
Зверніть увагу: всюди в магазинах працюючі телевізори стоять подалі від вікон, бо в добре освітленому торговому залі зображення на телевізорах виглядає значно гірше. Виробники хочуть добитись більшої яскравості, але поки що не можуть.
Нам з вами вже зрозуміло, що важливий параметр телевізора – запас яскравості, або максимальна яскравість, цей параметр телевізора вказується в канделах на метр квадратний (кд/м²). Іноді дурнуваті “менеджери” в магазині навіть знають назву “ніт”, і кажуть, що саме в цих одиницях вимірюється запас яскравості телевізора.
Але  “кд/м²” і “ніт” – це одне і те ж.

Яскравості в 300 кд/м² вистачає в квартирі, а в добре затіненій квартирі на першому поверсі навіть 250 кд/м² так-сяк достатньо. А хороші, дорогі телевізори можуть мати запас яскравості до 600 кд/м² , це непогано навіть в великій, світлій залі з великими вікнами. Нам з вами в магазинах штовхають телевізори із запасом яскравості  250-300 кд/м² , а більша яскравість коштує дорожче.
Важливі характеристики телевізора ми потім додатково перерахуємо в кінці статті.

Наступна особливість колишніх кінескопних телевізорів: не обов’язково сидіти навпроти самого екрану, такий телевізор можна дивитись і трохи збоку. В LCD-телевізорах такий номер не пройде, ти лише трохи відійшов в бік – і кольори на екрані погіршились, а для деяких моделей телевізорів – стали зовсім поганими.
Але в описі телевізора написано, що кут огляду екрана – мало не 180° ! Можна ще й не таке написати, але сувора реальність – при перегляді зображення рівно перед екраном кольори чудові, а трохи збоку – значно гірші. Трохи догори, або трохи вниз – от уже й кольори змінюються, і яскравість змінюється. В хороших, дорожчих телевізорах цей ефект не такий помітний.
Кут огляду екрана LCD-телевізори доведеться перевіряти самому при виборі телевізора. Став перед екраном, запам’ятав кольори, а потім відходиш вліво, чи вправо, і дивишся, при якому куті перегляду кольори стають зовсім поганими. Чим більший цей кут – тим кращий екран цього телевізора.

Є ще одна особливість колишніх кінескопних телевізорів: такий телевізор чудово загладжував зашумлений, неякісний телевізійний аналоговий сигнал. Покупець, у якого вдома неякісне, зашумлене аналогове кабельне телебачення (так, воно ще є), з досадою бачить, що старий кінескопний телевізор показував значно краще. А тому цей покупець мав би перевірити, які функції обробки зображення має його новенький LCD-телевізор. Багато сучасних телевізорів мають кілька рівнів “загладжування” зашумленого аналогового сигнала. Ця функція не потрібна, якщо у вас вдома цифрове телебачення, воно може бути платним кабельним чи платним IPTV, платним супутниковим чи безкоштовним цифровим ефірним. То яке у вас телебачення ?
Кабельне – якщо ви щомісяця платите кабельній компанії якусь суму за те, щоб вам давали певну кількість телевізійних програм. Кабельне може бути аналоговим або цифровим. Цифрове може передаватись звичайним “антенним” кабелем в стандарті DVB-C, або передаватись мережею Інтернет по протоколу IPTV.
Супутникове – якщо ви поставили собі “тарілку” і у вас кілька сотень каналів, але ви дивитесь лише кілька десятків. Супутникове в наш час лише цифрове. Більшість популярних каналів – платні.
Ефірне – якщо прийом телевізійного сигналу у вас на “якусь антену”, антена розміщена у вас десь за вікном, надворі, на даху, на стіні, і ваше телебачення безкоштовне. В найгіршому варіанті у вас кімнатна антена, а в кращому варіанті – вона зовнішня, десь на даху. У вас близько 30 українських каналів у хорошій якості, і безкоштовно.
Ще трошки про  IPTV-телебачення, це для тих небагатьох телеглядачів, які можуть для перегляду телебачення використовувати свій хороший, швидкісний Інтернет. IPTV-телебачення завжди цифрове, і воно не завжди на телевізорі, воно може бути на комп’ютері, планшеті, в особливо убогих випадках – на телефоні, а канали, які ви можете дивитись, дуже часто визначаються вашим провайдером Інтернета, а не вашим бажанням. IPTV-телебачення – це різновидність кабельного телебачення.
Є ще один варіант: Маю телевізор, і не дивлюсь телебачення. Що ж, бажаючі можуть через телевізор переглядати медіа-контент з Інтернету, по-простому кажучи, фільми, музичні кліпи, і на будь-яку тему відеоролики. Без нормального, швидкого Інтернету тут не обійтись.

Негативні характеристики кінескопних телевізорів були невидимі для покупців. Це значне споживання електроенергії, невеличке і практично не шкідливе радіаційне випромінювання, більша стомлюваність людських очей (потім поясню), єдина негативна характеристика, яка добре помітна для покупців – це велика товщина телевізора. Це вам не сучасний плоский !

Коротко, для любителів екзотики, згадаю проекційні телевізори. Серед них є класичні проекційні телевізори, із великим матовим екраном, на цей екран спеціальною оптичною системою всередині самого телевізора проектується зображення. Запас яскравості – навіть не надійтесь, значно менший від потрібного, але екран ВЕЛИКИЙ.
Є також проекційні телевізори, які краще назвати “телевізійними проекторами”. Вони, традиційно, проектують готовий відеосигнал, цей сигнал треба зформувати або кабельним декодером, або ефірним чи супутниковим тюнером, або медіа-приставкою. Також треба потурбуватись про підсилювач і колонки для відтворення звуку. Але зображення отримуємо ДУЖЕ ВЕЛИКЕ на тій стіні в кімнаті, на яку проектуємо зображення. Запас яскравості також не дуже великий.
Ось дивіться ! Саме так виглядає зображення від відеопроектора на стіні в квартирі. Фотографія зроблена вдень, із закритими шторами. Для масштабу на фото людина зростом 176 см.


Малюнок шпалер, як бачите, трохи видно на зображенні від проектора. Хто не хоче з цим миритись, купляє для проектора спеціальний екран, або хоча б вішає на стіну старе, але чисте простирадло.
Головна особливість старих проекційних телевізорів – проекційна лампа, яка ненормально дорога і любить згорати. В сучасних моделях проекційні лампи світлодіодні, і дуже надійні. Сучасні моделі проекційних телевізорів можуть показувати не лише телевізійний сигнал, чи сигнал, який ми подали на відеовхід, вони в наш час також мають достатньо багато популярних медіа-функцій, а значить, хочуть Інтернет. Зрештою, так само роблять і більшість сучасних телевізорів середнього і вищого цінового діапазону.
Є перспективні майбутні технічні рішення, нам вже немало років обіцяють майбутню появу лазерних проекційних телевізорів, з великим запасом яскравості, величезним екраном і навіть великою надійністю. Що тут скажеш ! Поживемо ще років 20, подивимось.
Словом, проекційні телевізори – це специфічна екзотика, а ми говоримо про популярні, найкраще представлені в магазині LCD-телевізори, ще в продажу є LED-телевізори, значно дорожчі і поки що не дуже надійні. Жаль, але магазинні брехливі менеджери, навіть не червоніючи, звичайні LCD-телевізори можуть називати LED-телевізорами.

Ми вже знаємо деякі потрібні характеристики LCD-телевізорів.
1. Запас яскравості. Цей параметр для деяких моделей телевізорів надійно захований, а значить, для цих телевізорів він невеликий. Це недобре.
2. Кут огляду. Як правило, він присутній серед характеристик буль-яких телевізорів, але дуже часто далекий від реальності.
3. Додаткові можливості обробки зображення, вони корисні, якщо у вас вдома не дуже якісний, зашумлений сигнал. Якщо у вас аналогове кабельне телебачення, то я не сумніваюсь, що хоча б кілька каналів трохи зашумлені. Якщо ви дивитесь цифрове телебачення, то це зображення якісне, не зашумлене, і вам “додаткові функції обробки зображення” не дадуть ніякої користі.
4. Медіа-функції телевізора (SMART), ці функції ми ще не розглядували, про них далі буде в статті.
5. Можливо, вам уже щось наплели про “роздільну здатність (ну, розширення, якщо любите жаргон)” і “частоту розгортки”. Ще рано згадувати про ці параметри, читаємо далі. Далі, на жаль, є технічні терміни, і трохи нудно.

“Яку матрицю взяти”

Наш вибір не дуже великий. Ми ще, можливо, пам’ятаємо, що раніше найбільш популярними і доступними були екрани на основі TFT-матриці (TFT означає thin-film transistor, “транзистор на тонкій плівці”). і це лише назва технології, за якою виготовляється матриця. В наш час, якщо ви бачите надпис про TFT-матрицю, це лише означає, що матрицю виготовили досить давно, її досі ніяк не продадуть, і вона дешевша, ніж її конкуренти. Виробники перейшли на іншу популярну технологію, під назвою IPS, що означає In-Plane Switching (вбудована комутація), але це лише назва технології. Зараз ви побачите, що різниця є, але вона не занадто велика. Дивимось на малюнок.


Модернізуючи технологію, виробники намагаються зробити більший запас яскравості, більший кут огляду екрана, все це покращує зображення і збільшує ціну.
То що беремо ?
Вибачте, на малюнках злегка можна зрозуміти, як розміщуються електроди в кожному пікселі матриці, але як це безпосередньо впливає на зображення ? Справді, доведеться поглянути на іншу картинку. Зараз побачимо, як зображення на екрані виглядає, коли подивитись на нього не лише спереду, а також зверху, знизу, збоку.


Ось, тепер трохи зрозуміло. Дивишся на екран строго спереду – бачиш нормальне зображення, але відходиш трохи вбік, або пробуєш дивитись трохи зверху від екрана, або трохи знизу – і якість зображення погіршується. Як бачимо, в сучасних, трохи дорожчих матрицях ця різниця незначна.
Найдешевше і найгірше за якістю – TFT чи різновидність TFT-film чи TN TFT,  для кухні і такий телевізор може бути нормальним.
Краще і дорожче – якась із різновидностей IPS-матриці, це може бути також VA-матриця (VA – Vertical Alignment, в перекладі “вертикальне розміщення”), вона має різновидності PVA і MVA, технологія насправді майже така сама.
Нам ці відмінності між матрицями IPS і VA практично невидимі, доки не показати, в чому різниця. У матрицях VA трохи менше “пролізає” синій колір на не дуже яскравому зображенні. Приблизно так:


Наступні технології – значно кращі, набагато дорожчі, поки що недостатньо надійні і недостатньо освоєні виробниками, ми потім трошки про ці технології згадаємо.

Переходимо до підсвітки

Це що за напасть ? Детально розглянемо. В будь-якому колишньому кінескопному телевізорі, або навіть у плазмовому телевізорі, або у LED-телевізорі, кожна точка на екрані СВІТИТЬСЯ з якоюсь своєю яскравістю. Одна точка яскравіше, інша темніше, і всі ці точки разом створюють вам мозаїчну картинку, на яку ви дивитесь.
Кожна точка СВІТИТЬСЯ з якось своєю яскравістю.
А в LCD-телевізорі ні одна точка не світиться ! Вона лише в більшій чи меншій мірі ЗАТІНЮЄ собою рівномірно-білий екран, який світиться позаду неї.
LCD-матриця не світиться, а затінює собою свічення рівномірно-білого екрану.
Є різні технології виготовлення цього самого екрану, як кажуть, різні технології підсвітки.

Почнемо з газорозрядної підсвітки. Як я намучився у багатьох моїх клієнтів з цією самою підсвіткою ! Було таке смішне правило: якщо в LCD-телевізорі з газорозрядною підсвіткою щось зіпсувалось, значить, зіпсувалась підсвітка. Якщо зіпсувався блок живлення, значить, винувата підсвітка. А якщо зіпсувалось щось інше, то треба попередити клієнта, що з часом зіпсується підсвітка.
Газорозрядна підсвітка довго грала на нервах покупців LCD-телевізорів і працівників сервісу, доки їй на заміну не прийшла LED-підсвітка (не LED-матриця, а LED-підсвітка).
Не попадайтесь на гачок ! Не купуйте застарілі LCD-телевізори з газорозрядною підсвіткою, якщо десь ще такі побачите. Ваш майбутній телевізор – це телевізор з LED-підсвіткою або взагалі значно дорожчий OLED  без підсвітки. Якщо в описі телевізора не бачите надпису LED – проходите мимо.

Поки що для побутової телевізійної техніки не придумали нічого кращого, ніж LED-підсвітка.
Розглянемо детальніше.
Найбільш дешева підсвітка – це White LED, біла світлодіодна підсвітка, слово “White” – це всього-навсього “білий”.
Конструктивно найпростіша і найдешевша “Edge-LED” підсвітка, в ній світлодіоди, які світять білим світлом, розміщені по периметру екрана. Рівномірність освітлення майже достатня для побутової техніки, запас яскравості невеликий.
Трохи краща підсвітка “Direct-LED”, більший запас яскравості і більша рівномірність освітлення.
Складніша і дорожча “RGB-LED” або “Colour-LED” дає кращі кольори, а запас яскравості вже трохи менший.
Вам не обов’язково вишукувати в описі телевізора, яка саме підсвітка в цьому телевізорі. Ви лише підберіть, який телевізор вам найкращий по запасу яскравості і по якості кольорів. Незалежно від того, що ви виберете, LED-підсвітка має такі позитивні сторони:
1. Покращена контрастність, в порівнянні з газорозрядною підсвіткою.
2. Краща передача кольорів.
3. Більший запас яскравості.
4. Значно зменшене споживання електроенергії.
5. LED-підсвітка значно надійніша від старої газорозрядної. Вона іноді може згорати (моє вітання компанії “LG“), але вона все одно надійніша.
6. Незначна, але приємна характеристика: LCD-екран з LED-підсвіткою можна виготовити більш тонким, в порівнянні з газорозрядною підсвіткою.

Як ви вже прочитали на початку статті, з часом нас “накриють” більш популярні технічні рішення: телевізори взагалі без підсвітки. Перше технічне рішення, яке злегка наближає цю подію – це матриці OLED (Organic Light Emitting Diode), тобто світлодіод, виготовлений із застосуванням органічних технологій). Головна ідея в тому, що кожна точка екрана повинна світитись самостійно, а не затіняти собою рівномірно-білий екран, який світиться позаду неї. Саме це дозволить нам бачити нормальні, пропорційні, яскраві кольори екрана, незалежно від того, під яким кутом ми дивимось на екран. Недоліків у такої технології ще багато, і поки що більш перспективною вважається технологія QD-LED, або QLED, англійська назва “Quantum Dot“, тобто “квантова точка”.

Тепер те ж саме, але коротко.
Звичайний екран LCD із популярною підствіткою LED: найбільш популярна біла підсвітка, більш дешеві моделі мають невеликий запас яскравості, у дорожчих моделях яскравість більша, кольори  кожної точки на екрані формуються світлофільтрами. Якість пристойна.
 – Покращений, значно дорожчий екран по технології QLED: майже те саме, що звичайний LCD, але кольори кожної точки формуються не світлофільтрами, а окремими комірками із рідкими кристалами (квантова точка). Якість кольорів краща, матриця дорожча, запас яскравості такий самий.
 – Екран OLED, дуже перспективний, але поки що трохи проблемний: не потрібна фонова підсвітка, кольори максимально хороші, незалежно від того, під яким кутом дивитись на екран, значно краща контрастність, менший запас яскравості, матриця дорога і недовговічна, за цим екраном майбутнє, але не теперішнє.
Не сумніваюсь, що будуть і інші технічні рішення.
Це буде дуже не скоро.

А тепер – ложка дьогтю в бочку меду з LED-підсвіткою.
За діло беруться китайці, а значить, треба чекати неприємних сюрпризів, і такі сюрпризи є. Отже, підсвітка в вашому новенькому телевізорі забезпечується світлодіодами, а світлодіоди не люблять, коли через них пропускати струм, який вище норми. Китайські виробники люблять ставити по можливості дешеві світлодіоди, але витискати з них максимум яскравості, а для цього через світлодіоди підсвітки йде струм, вищий від допустимого. Ця неприємна статистика давно вже виявлена телемайстрами.
Невже немає виходу ?
Вихід для користувача є. Доки куплений вами телевізор ще новий, знайдіть в меню телевізора опцію, що стосується підсвітки, в меню це може називатись “інтенсивність підсвітки” чи “режим підсвітки”, чи по-простому “інвертор”, чи “фонове свічення”, китайські перекладачі вміють щось написати так, щоб було незрозуміло. Як правило, в меню стоїть інтенсивність підсвітки 100%, то трохи зменшіть, наприклад, до 80%, дуже опускати не треба. На жаль, не в усіх телевізорах цей корисний параметр регулюється.
Я не пишу про яскравість зображення чи контрастність зображення, я пишу про інтенсивність підсвітки, це різні речі.
Я не знаю, скільки часу служитиме ваш телевізор, але тепер підсвітка служитиме довго.

Наступна характеристика. Довговічність телевізора.

Розділимо поломки телевізора і зношуваність телевізора.

Поломки телевізора можуть частіше траплятись в більш дешевих моделях, але вони точно будуть і в дорогих моделях.
Передбачувані поломки:
1. Старіння деяких елементів в блоках живлення, в першу чергу електролітичних конденсаторів. Якщо за справу береться нормальний телемайстер, вартість ремонту немаленька, але в розумних межах.
2. Вихід з ладу старої газорозрядної підствітки. Незалежно від майстра, шанси на успішний ремонт дуже незначні, потрібні комплектуючі практично відсутні.
3. Вихід з ладу LED-підсвітки. Ремонт гарантовано дорогий, від третини вартості телевізора і до половини, до того ж великий ризик при ремонті пошкодити панеть телевізора.
Непередбачувані поломки:
– Чи це плата MainBoard, чи TCon, чи ще щось, але ремонт завжди дорогий і дуже довгий. Іноді потрібну плату шукають кілька місяців, або не знаходять. Додаткова напасть: до знайденої нової плати потрібно також мати індивідуальну мікропрограму (“прошивку”) контролера. Трапляється, що плату знайшли, а “прошивку” знайти не можуть, і не завжди можна перенести “прошивку” зі старої плати.
– Розбита (пошкоджена) панель. Так само дуже дорого і дуже довго.

Зношуваність телевізора. Тут у вас такі варіанти:
1. З часом у деяких матриць забагато стає синього кольору, особливо це помітно, коли картинка темна.
2. Запас яскравості стає меншим, картинка “вицвітає”, кольори стають більш блідими.
Обидва варіанти вас чекають дуже не скоро.

Саме головне. Сучасні телевізори ламаються ЗНАЧНО РІДШЕ, ніж колись ламались кінескопні, і поломка традиційно ЗНАЧНО ДОРОЖЧА.

Наступна важлива характеристика телевізорів. Людські очі

Я вже згадував, що кінескопні телевізори давали невеличке радіаційне випромінювання. Сучасні LCD-телевізори не дають радіаційного випромінювання, але світять на наші очі ультрафіолетом. Ця шкідливість також незначна, і вона також присутня.

Приємна особливість сучасних телевізорів: у них може бути матовий екран. Не блискучий глянцевий, в який можна дивитись, як в дзеркало, а матовий. Дивитись на матовий екран приємніше, він трохи дорожчий і традиційно має трохи менший запас яскравості. Іноді пишуть “глянцевий екран з антибліковим покриттям”, але це лише рекламний трюк, а по суті це звичайний, не матовий екран

Наступна характеристика телевізора має англійську назву DSE. Наприклад, в описі телевізора вказано: DSE = 4.5. Що це означає для покупця ?
Назва “DSE” означає “dirty screen effect“, “ефект брудного екрану”. Якщо ви вдома ввімкнете новенький, тільки що з магазину, телевізор, але не подасте на телевізор ніякий відеосигнал, то екран буде темно-сірим, і ви з досадою побачите, що екран трохи “нерівномірно-темно-сірий”. Невже купили бракований телевізор ?
Ні. Не можуть конструктори забезпечити абсолютну рівномірність освітлення екрану. Коефіцієнт DSE – це відношення площі екрана з рівномірним освітленням до площі екрана зі зменшеним освітленням. Чим більший коефіцієнт DSE, тим кращий телевізор. І тим він значно дорожчий. Нерівномірність свічення найбільш помітна на максимально темних відтінках, і практично непомітна при яскравому свіченні екрана.

Наступний параметр – індекс PQI,Picture Quality Index“, тобто індекс якості зображення. Є також аналогічний індекс CMRClear Motion rate“. Не дуже довіряйте цим показникам, бо виробник багато чого може написати в характеристиках телевізора, але достовірного підрахунку індекса PQI, або CMR досі не існує.
Конкретний приклад. Бачите надпис CMR 400 Hz і починаєте вірити, що зображення на екрані змінюється з частотою 400 разів на секунду. Це обман, в телевізорі при цьому може бути матриця, в якій частота зміни зображення – лише 60 Hz. Не буду навіть детально описувати коефіцієнти PQI і CMR, вони нічого не варті.

А ось вам функція HDR, High Dynamic Range Imaging, покращення динамічного діапазону. Якщо є ця функція в телевізорі, то ви, будь ласка, вимкніть її і більше про неї не згадуйте. Вона знадобиться, якщо будете розглядувати на телевізорі якісь свої фотографії, і уважна зміна деяких параметрів HDR під кожну конкретну фотографію покращить вам зображення на екрані. А якщо ви просто “дивитесь телепередачу чи кіно”, то від HDR ніякої користі, або незначне погіршення зображення.

Дуже цікавий наступний параметр – час післясвічення пікселя на екрані. Тут без цифр не обійдемось.
Вважаємо, що у нас зображення на екрані змінюється з частотою 100 Hz (сто герц), ця частота є популярною для багатьох телевізорів, в різних телевізорах вона може бути від 60 Hz до 200 Hz. Згідно розрахунків, при частоті 100 Hz кожен піксель на екрані змінюється кожні 10 ms (мілісекунд). Значить, нам достатньо, щоб час післясвічення кожного пікселя становив 10 ms.
Але воно нам не треба ! Нам приємніше дивитись кіно на екрані, якщо якщо час післясвічення в кілька раз більший. Виробники телевізорів придумали цікаве рішення: якщо ви підключили до телевізора ігрову приставку і переключили телевізор в режим “GAME MODE” (для ігр), то у вас утримується мінімально можливий час післясвічення кожного пікселя, а при перегляді телевізійного сигналу час післясвічення в кілька раз збільшується, щоб нам приємніше було.
Отже ! Яким би малим не був час післясвічення (він може називатись “Input lag”), для вас цей параметр просто не має значення. Може, це параметр дуже малий, лише кілька мілісекунд, а може, він трохи більший. В звичайному, не ігровому режимі телевізор встановлює його в кілька раз більшим, незважаючи на рекламний надпис в описі телевізора.

Функція TruMotion. Модно і незрозуміло.
Телевізійний сигнал змінюється для нас з частотою 50 кадрів на секунду, тобто кадрова розгортка з частотою 50 Hz. Наш телевізор середнього класу дає на кадрову розгортку частотою, напериклад, 100 Hz. Ну, я тут дещо спростив, в цифровому телевізійному сигналі трохи складніше.
Звідки телевізор бере додаткові кадри ?
Найпростіше рішення: кожен кадр засвічується два рази.
Трохи краще рішення: спочатку засвічується непарний кадр, потім сума непарного і наступного парного, потім той самий парний, потім сума парного і наступного непарного. Далі все повторюється.
Краще і складніше рішення: алгоритм формування кожного кадра враховує попередній і наступний кадр, при цьому частота появи вирахуваний “нових кадрів” не синхронізована з частотою телевізійної трансляції. Наприклад, функція “TruMotion-240” формує 240 кадрів за секунду, при телевізійній трансляції 50 кадрів за секунду. А при цьому (не дивуйтесь, саме так) кінофільм по телевізору нам транслюють із зміною кадрів лише 24 кадри на секунду.
І саме дивне ! Коли ми дивимось цифрове телебачення, а не аналогове, то нам транслюють не “кадр за кадром”, а передають лише змінені ділянки наступного кадра. Поняття “частота зміни кадра” вже є умовним, враховуючи цифрову трансляцію сигнала.
Можливо, хтось побачить якусь різницю, якщо буде дивитись кінофільм з автогонками в режимі “TruMotion“. Всі інші різниці не побачать.

Переходимо до геометричних пропорцій екрана

Всі сучасні телевізори, які ви бачите в продажу, так би мовити, “широкі”, тобто пропорції сторін екрана не 4:3, а 16:9. В деяких магазинах можуть написати, що пропорції 17:10, або 17:9, або 16:10, це не важливо. Обробка зображення в телевізорі йде для пропорції 16:9.
Навіщо було змінювати 4:3  на 16:9 ? Звернемось до історії.
Ще в 70-ті роки 20-го століття кінематограф надійно видавив з прокату фільми із звичними пропорціями екрану 4:3 і перейшов на “широкоекранні фільми”. Історик-кінематографіст попросить мене розказати про різницю між широкоекранними і широкоформатними фільмами, і не забути розказати про технічні відмінності. Добре, я дуже коротко поясню.
В кінотеатрах “крутили кіно” на плівці шириною 35 мм. Пропорції кожного кадра на кіноплівці були майже 4:3, на плівці також була звукова доріжка, оптична або магнітна. Кінопроектор світив на плівку потужною лампою розжарювання, але цього світла вистачало лише для невеликих кінозалів. В великих кінозалах використовувались кінопроектори з електродуговим освітленням, а пізніше в таких кінопроекторах застосовувались ксенонові лампи високого тиску. Все було просто і зрозуміло, доки пропорції кінокадра були 4:3. Із цього формату кіно, як я казав, перейшло на широкий формат.
Більш якісний і дорогий варіант – справжній широкоформатний кінопрокат. Ширина плівки в таких проекторах була вже не 35 мм, а 70 мм, на плівці було аж 6 звукових доріжок для “об’ємного звуку”, та ще й з системою шумоподавлення Dolby.
Більш дешевий і практичний варіант – використання стандартних кінопроекторів з плівкою 35 мм, кадр на плівці мав пропорції 4:3, а перед кінопроектором ставився анаморфний об’єктив, і кіно так само демонструвалось на широкий екран. Лише спеціалісти помічали, що чіткість по горизонталі була трошки меншою, а “люди не звертали увагу”, бо приходили в кіно не для того, щоб проаналізувати якість зображення.
Ось так коротко і спрощено про широкоекранне і широкоформатне кіно. Ще було нераціональне технічне рішення із демонстрацією фільму відразу трьома проекторами, таке рішення себе не виправдало.
Отже, “кіно перейшло на широкий формат”.
Телевізійники помітили цю зміну, і почали експериментувати з широким форматом. Пропорцію 16:9 запропонував в 1980 році Кернс Поверс, працівник кінематографічного об’єднання SMPTE. Пропорція 16:9 (в перерахунку 1,77:1) є компромісним співвідношенням між існуючим в той час традиційним співвідношенням 1,33:1, популярним в Європі 1,66:1, популярним в США 1,85:1, пропорцією компанії Panavision для плівки шириною 70 мм 2.20: 1, і співвідношенням 2,39: 1 компанії CinemaScope для художніх широкоекранних фільмів.
Пропорція 16:9 не взята наугад, як здається. Числа 16 і 9 розкладуються на співмножними з максимально малих простих чисел, 16 = 2*2*2*2, а 9=3*3.
НУ І ЩО ?
Нічого не збираюсь нікому доказувати, просто повірте, що це створює умови для зменшених апаратних затрат при створенні цифрових відеокамер, відеомагнітофонів, телевізорів, моніторів, спрощення алгоритмів кодування і декодування графічної інформації, і ще багато позитивних характеристик.
Пропорція 4:3 також відповідає цим вимогам, крім того, 16:9 = 42:32

З математикою розібрались, а наступну фразу треба просто запам’ятати:
Пропорції екрана 16:9 аж ніяк не означають, що телевізор відповідає вимогам HDTV (телебачення високої чіткості).
Ці пропорції екрана є загально прийнятими, в наш час випускаються телевізори з такими пропорціями екрану, і будуть випускатись. А як зображення з пропорціями 4:3 буде “припасовуватись” до екрана 16:9 ? Тут такі варіанти:
1.  “Вписування в розмір”, зліва і справа залишаються темно-сірі полоси. Приблизно так:



2.
  “Розтягування до розміру”, зображення стає ненормально широким, що ми зараз якраз бачимо на деяких телевізійних каналах. Ось що ми бачимо (зверніть увагу на занадто довгі руки у дівчини):



3.
“Вписування з обрізкою”, зображення залишається пропорційним, частина зображення обрізається. Ось так:



Невже таке буде завжди ?
Ні, телевізійні канали впевнено, один за другим, переходять на стандарт 16:9, пройде ще кілька років, і пропорції зображення на всіх телевізійних каналах стануть нормальними. Навіть в наш час абсолютна більшість телевізійних каналів вже перейшли на широкий формат. Але на старих телевізорах з форматом 4:3 зображення буде при цьому стиснуте справа і зліва. Подивіться, хіба це добре ?


Це ще одна причина, щоб колись викинути старий телевізор, і купити новий. А в цифровому ефірному телебаченні Т2 функцію “перетворити формат 4:3 на 16:9 ” виконують цифрові тюнери, які можна докупити до старих телевізорів, щоб дивитись телебачення Т2. В кабельному цифровому телебаченні аналогічну функцію виконують цифрові декодери, зображення так само може стискатись зверху і знизу.

Розмір екрана

В наш час розміри телевізорів можуть бути справді різноманітними, найменші телевізори можуть поміститись на людській доролі.
Є телевізори трохи більші.


Незважаючи на те, що ми звикли до метричної системи, сантехнічні різьби і розміри телевізорів ми вимірюємо в дюймах. Назва моделі будь-якого телевізора починається з двох цифр, які означають дюймовий розмір екрана по діагоналі. По діагоналі, а не “зліва направо”. Відстань від верхнього кута екрана до протилежного нижнього кута екрана, причому ця відстань в дюймах, і це не розмір самого телевізора, а розмір екрана. Вважаємо, що 1 дюйм = 2.5 см, цієї точності нам достатньо. Перемноживши дюймовий розмір діагоналі на 2.5, отримаємо розмір в звичних сантиметрах. Спочатку виробники дотримувались правила, щоб телевізори з пропорціями екрана 4:3 мали екран з НЕПАРНОЮ кількістю дюймів, а телевізори з пропорціями екрана 16:9, відповідно, мали екран з ПАРНОЮ кількістю дюймів. Потім, традиційно, деякі виробники перестали дотримуватись цього правила. Розмір екрана стане для вас дуже важливим, якщо ви, купивши телевізор, не зможете вставити на те місце, куди хотіли. Розмір екрана свого майбутнього телевізора ви повинні вибрати ще до того, як підете в магазин.
Якщо хочете знати, яка ЗВИЧАЙНА ШИРИНА ЕКРАНА в сантиметрах, а не в дюймах, і не по діагоналі, а по горизонталі, то дюймовий розмір перемножуєте на 2.22. Хочете мене перевірити ? Перевіряємо: екран на 50 дюймів має ширину 111 см.

А ми починаємо знайомитись з HDTV (телебачення високої чіткості)

Яка роздільна здатність (роздільність) сучасного телевізійного екрана ? Продивимось різні варіанти.
720 х 480      для системи NTSC
768 х 576      для системи PAL. Надзвичайно популярне співвідношення. Саме з цією роздільною здатністю вам транслюють більшість телевізійних передач із стандартною чіткістю SD. Не важливо, які характеристики екрана саме вашого телевізора, найчастіше при трансляції застосовується саме така роздільна здатність.
Неуважно прочитали ? Повторю ще раз: ви можете дивитись на дорогий екран із роздільною здатністю 4096 x 3112, а вам при цьому транслюють телепередачу із роздільною здатністю 768 x 576. А ви переплатили зайве і вважаєте “що це круто”.
1024 х 720    HD Ready. Починаючи із цієї роздільної здатності, і аж до 1920 x 1080, всі ці варіанти вважаються наближеними до характеристик “телебачення високої чіткості” (FullHD).
1024 х 768
1280 х 720    для прогресивної розгортки назва 720p, для черезрядкової 720i, але насправді в наш час це вже анахронізм, бо в наш час матрична панель вашого телевізора ігнорує фактор, з якою розгорткою вам формують зображення, у неї свої параметри розгортки.
1366 х 768
1400 х 900
1680 х 1050
1920 х 1080   FullHD, варіанти 1080p і 1080i. (букви p або j не забуваємо ігнорувати, ми різниці не побачимо). Це базовий стандарт “телебачення високої чіткості”. До цього формату треба додавати ті канали чи фільми, які транслюються в форматі HD, а також дуже хороший зір телеглядача, без цих двох складових цей формат (і всі наступні також) не дає необхідного задоволення.
1920 x 1200
2560 x 1600
3840 х 2160
3656 x 2664  Академічний стандарт 4K
3840 x 2160  Ultra HD стандарт 4K
3996 x 2160  Кашетований стандарт 4K
4096 x 1714  Широкоекранний стандарт 4K
4096 x 3112  Повнокадровий стандарт 4K

Отже ! «HD Ready» і вище – телевізор вже вважається придатним до демонстрації телебачення високої чіткості. Роздільна здатність такого екрана, як правило, 1280×720 або краща, а пропорції екрана можуть бути 16:9, або 16:10, або навіть 4:3, десь такі ще можуть бути в продажу, якщо ви вирішили купити неновий телевізор.

Відеовходи в сучасних телевізорах.
Сучасний телевізор традиційно може мати відеовходи YPbPr, DVI та обов’язково HDMI. Виробники ще не забувають про старий, звичний відеовхід CVBS, він також іноді присутній в телевізорах. Ознайомимось детальніше.
CVBS ( англійське скорочення “Color, Video, Blanking and Sync“, тобто “колір, зображення, гашення і синхронізація”) – це звичний аналоговий відеосигнал, присутній в старих телевізорах, який зараз витісняється відеосигналами більш високої якості. Як правило, CVBS передається через круглі роз’єми жовтого кольору під назвою RCA (“тюльпан”) або роз’єм SCART, цей роз’єм має 20 контактів.
YPbPr – якісний аналоговий трьох-компонентний сигнал, круглими штекерами типу RCA через зелений роз’єм передається сигнал яскравості, а через два інші роз’єми RCA передаються два сигнали, відповідно, червоного і синього кольору. Телевізор вираховує зелений колір, віднімаючи від постійної величини суму червоного і синього кольорів, бо сума цих трьох кольорів завжди є величиною постійною. З таких відеовходів телевізор підтримує і прогресивну розгортку (зображення передається “рядок за рядком”), і черезрядкову розгортку (в парних кадрах пропускається кожен непарний рядок, в непарних кадрах пропускається кожен парний рядок). Дуже багато колись популярних DVD-плеєрів формували вихідний сигнал для телевізора в форматі YPbPr.
DVI або HDMI – цифрові відеовходи, застосовуються в сучасній відеотехніці і в комп’ютерах. Більш детально про  HDMI  можна почитати в окремій статті.
Навряд чи ви побачите в магазині телевізор з якимись іншими відеовходами.

Дуже подібний телевізор, але з трохи гіршими параметрами, може в характеристиках мати надпис «HD compatible». Він також має відеовхід HDMI. Вираз «HD compatible» можна приблизно перекласти як “майже висока чіткість”, або “сумісний з високою чіткістю”.

«Full HD» – телевізор справді адаптований для демонстрації зображення високої чіткості.
Роздільна здатність екрана вже не менша, ніж 1920×1080, Пропорції екрана 16:9, такий телевізор має повний набір сучасних цифрових відеовходів, включно з DVI та HDMI.

«4K (Ultra High-Definition TV 4K, або UHD)» – це вже не лише для телебачення, а також для перегляду фільмів з особливо великою чіткістю, більш правильна назва – з особливо великою роздільною здатністю. Застосовується для телевізорів, які за розміром не менше, як 40 дюймів. В багатьох телевізорах із UHD (Ultra HD) застосовується передискретизація зображення, яке може бути зформоване для меншої роздільної знатності, без такої передискретизації нам на великому екрані буде помітна “пікселізація зображення”, тобто будемо бачити, що зображення насправді складається із досить великих, добре помітних точок.
Роздільна здатність 4K має кілька варіантів:

Повнокадрова 4K 4096 × 3112
Академічна 4K 3656 × 2664
Широкоекранна 4K 4096 × 1714
Кашетована 4K 3996 × 2160
Ultra HD 4K 3840 x 2160

Як бачите із таблиці, по горизонталі – близько 4 тисяч точок, а по вертикалі цифри різні, бо різні бувають пропорції екрана. Навіть 1200 точок по горизонталі – це дуже якісно і непогано, а тут близько 4 тисяч.
Отже, телевізори з признаком «4K» або «Full HD» або, наприклад, «HD Ready» показують будь-яке зображення БІЛЬШ ЧІТКО ? РІЗКІСТЬ КРАЩА ?
Та ні ! Лише у випадку, якщо у вас є джерело відеосигналу, яке відповідає вимогам HDTV або краще, то зображення на такому телевізорі справді буде надзвичайно чітким.

А що є джерелом сигналу HDTV чи UHDTV ?
   Варіант 1. У вас є DVD-програвач дисків в форматі Blue-Ray та HD-DVD, а також ви купили диск з фільмом САМЕ ДЛЯ ТАКОГО ФОРМАТУ, то цей фільм на цьому DVD-програвачеві через цей телевізор ви будете бачити в передбаченому форматі високої чіткості.
   Варіант 2. Ваше цифрове кабельне телебачення дає вам кілька (не всі, а лише кілька) додаткових платних каналів в форматі HD, а також провайдер кабельного телебачення надав вам декодер для перегляду саме таких каналів, а також ви маєте телевізор під вимоги HD, і не забули підключити той декодер саме через відеовхід HDMI до телевізори, тоді також будете бачити зображення НА ЦИХ КАНАЛАХ в форматі високої чіткості.
   Варіант 3. Майже те ж саме, але замість кабельного декодера у вас супутниковий ресивер. В супутниковій трансляції канали впевнено, не поспішаючи, переходять на мовлення в форматі HD. В ефірному мовленні чи кабельному мовленні навряд чи колись буде повний перехід каналів на HD, і причина цьому – не вистачає частотного ресурсу.
   Варіант 4. Ви дивитесь з Інтернета фільм, який знятий для формата HD або навіть UHD. Звісно, провайдер дає вам швидкий Інтернет, бо з повільним будете мати незручності.

А якщо ви дивитесь цифрове телебачення Т2, і підключили тюнер до телевізора через роз’єм HDMI, або дивитесь цифрове Т2 телевізором, який сам, без тюнера, розуміє формат DVB-T2, або дивитесь більшість каналів по цифровому кабельному телебаченню, то в цьому випадку зображення завжди буде з тою якістю, з якою вам транслюють цей канал. Поки що ефірні і більшість цифрових кабельних транслюються із стандартною якістю SD, але з часом деякі платні канали можуть бути з підвищеною якістю HD. Роздільна здатність при трансляції HD справді 1920х1080, це вимога для якості HD, на відміну від якості HQ, тут роздільна здатність 1280 х 720.
Інакши кажучи, в цьому випадку зображення буде із звичайною чіткістю і якістю, незважаючи на чудову рекламу і велику ціну телевізора. Хороший телевізор не погіршує характеритики стандартного телевізійного сигналу, і ніколи їх не покращує.

Не довіряємо словам, а довіряємо математиці. Вважаємо, що ви купили телевізор зі ствндартними зарактеристиками FullHD, роздільна здатність екрана 1920 х 1080. Якщо ви взяли телевізор на 32 дюйми, то що ви будете бачити ?
При перегляді телевізійного каналу, який транслюється із якістю HD, розмір кожної точки на екрані буде приблизно 0.4 мм, це чудово, у вас звичайний, а не орлиний зір, ви будете бачити справді хороше, якісне зображення, і ви не будете помічати, що воно складається з окремих точок.
Якщо ви дивитесь телевізійний канал із стандартною якістю SD, то розмір кожної умовної точки буде вже приблизно 1 мм. Не чіпляйтесь до якості, це ще нормально. Відійдіть від телевізора хоча б на два метри, і пікселізацію зображення вже не будете помічати.
Якщо ви до телевізора підключили тюнер через відеовхід RCA, або SCART, словом, стандартний аналоговий відеовхід, кожна умовна точка буде мати умовний розмір 2 мм, ви вже помітите, що зображення більш “розмазане”, ніж хочеться.
Але якщо ви купите більш дорогий телевізор, з характеристиками 4K, то це ніяким боком не покращить зображення, яке ви отримуєте по трансляції із якістю HD або SD. Ні, зображення непогане, але розміри кожної “умовної точки” на екрані будуть такі самі. Звісно, завдяки передискретизації сигнала зображення буде все одно чудовим і гладеньким, але чіткості, як в 4K – не надійтесь, не буде. Заплатили значно більше, а результат майже той самий.
А якщо ви купили телевізор із діагоналлю 50 дюймів, це в півтора рази більше, ніж 32 дюйми, а значить, розміри кожної “умовної точки” для вас будуть збільшені  також в півтора рази.
Навіщо тоді випускати телевізори із роздільною здатність 4K ? Ця чудова якість і чіткість справді будуть відчутні, якщо продивлятись не стандартний телевізійний сигнал, а дивитись фільм, спеціально знятий для такого формату, через програвач із стандартом, наприклад, Blue-ray.

Частково заперечую сам собі. Існують в деяких телевізорах функції “покращення зображення аналогового сигналу” і навіть нібито непогано виглядає, якщо таку функцію демонструють вам в магазині. Але ця функція лише погіршує якість, якщо у вас трохи зашумлений аналоговий сигнал. Зашумлений сигнал можливо візуально “покращити”, але лише знизивши чіткість зображення. Також не треба вірити, що є справді корисні програмні “покращувачі” зображення, якщо програмне забезпечення телевізора “оновити”, хоча про “оновлення” ви можете немало почути і від магазиних брехунів, і від занадто “продвинутих” ваших знайомих.
Якість зображення буде лише такою, якою її вам транслюють.

Ми вже ознайомились  з рядом технічних характеристик телевізора, які корисно знати перед покупкою. Коротко згадаємо їх:
– уважно виберемо, який розмір екрана, запас яскравості і який тип матриці і тип підсвітки нас задовільнить, згідно ціни телевізора і наших цінових можливостей.
– відповідно до наших цінових можливостей підберемо показники якості екрана, а також додаткові можливості телевізора, які потрібні не всім телеглядачам: наприклад, функції TruMotion, FullHD.
– присутність потрібних відеовходів, які будуть  використовуватись власником телевізора.
– присутність чи відсутність додаткових медіа-функцій, бо вони потрібні не всім.
– ми не забули про частоту розгортки, просто читаємо далі, про частоту згадувати ще рано.
Для вибору телевізора одних лише параметрів замало. Перед тим, як розглянути наступну функцію телевізора, треба відповісти собі на ще одне запитання:

А що ми збираємось дивитись ?

Запитання зовсім не наївне, бо зараз ми дізнаємось, які неприємні сюрпризи можуть нас чекати. Вважаємо, наприклад, що ви дивились і будете дивитись кабельне телебачення. Якщо ваш кабельний провайдер дає вам аналоговий сигнал і не дає цифрового, то змиріться з тим, що при зашумленому сигналі зображення буде значно гірше від того, який ви бачили на своєму старому телевізорі. Якщо ваш телевізор матиме функції обробки зашумленого сигналу, ви зможете добитись трохи кращої якості зображення, при цьому чіткість зображення значно зменшиться. Словом, аналогове кабельне для сучасного телевізора – це гірше зображення, ніж очікували.
Якщо ви  дивились і будете дивитись ефірне телебачення на звичайну антену, розміщену у вас на даху або на балконі або, як гірший варіант, кімнатну антену, то це телебачення цифрове, а значить, розумно і раціонально вибрати телевізор, який розуміє цифровий стандарт DVB-T2,.
Тому потурбуйтесь про свій комфорт, проконтролюйте, щоб у вашому новому телевізорі був передбачений прийом цифрового сигналу DVB-T2. Якщо телевізор у вас вже є, і він не вміє приймати цифровий сигнал DVB-T2, до такого телевізора ви додатково купите ефірний цифровий тюнер, і зможете дивитись безкоштовне цифрове ефірне телебачення, близько 30 каналів. А враховуючи ще й метровий мультиплекс MX-7, ефірних безкоштовних каналів може бути більше 40.
Тут доведеться пояснити детально. Існує загальний алгоритм передачі цифрового телебачення, який називається DVB, (Digital Video Broadcasting), що в перекладі означає “цифрова відеотрансляція”. Залежно від того, як передається телевізійний сигнал, існують такі стандарти цифрового телебачення:
DVB-T – для прийому на звичайну ефірну антену.
DVB-S – для прийому супутникового телебачення.
DVB-C – для прийому кабельного цифрового телебачення.
Більш сучасні, покращені стандарти називають, відповідно, DVB-T2 і DVB-S2.
До речі, про  АНТЕНИ можете почитати окрему статтю.
Про  перехід на цифрове ефірне телебачення також є стаття.

Додатково. Якщо вас вдома чекає платне цифрове кабельне телебачення, то не забудьте, що ваш телевізор повинен розуміти цифровий стандарт DVB-C. Це зручно, і не треба кабельного декодера. Якщо ваше цифрове кабельне телебачення закодоване, доведеться докупити до телевізора так званий “CAM-модуль” (читається “КАМ-модуль”, а ще називають “СІ-модуль”), щоб було куди вставляти карточку декодування. І не забудьте, що деякі з найдешевших телевізорів не мають можливості для встановлення CAM-модуля. Ось приблизно так виглядає CAM-модуль:

Якщо ви добре знаєте, що ваше цифрове кабельне є закодованим, а не відкритим, то вам треба телевізор, в якому передбачено встановлення CAM-модуля, бо є здешевлені телевізори, в яких немає такої можливості. Про  налаштування кабельного телебачення для вас також підготовлена окрема стаття на нашому сайті.

А якщо ви дивитесь супутникове телебачення, то не завжди важливо, які цифрові стандарти розуміє ваш телевізор, бо дуже часто прийом супутникових каналів йде через супутниковий тюнер, лише деякі сучасні телевізори можуть приймати супутниковий сигнал без тюнера. Але дещо треба врахувати.
Якщо ви купуєте телевізор, який сам, без тюнера, може приймати супутниковий сигнал, тобто розуміє стандарт DVB-S, а краще сучасний формат DVB-S2, то присутність роз’єма для вставляння в телевізор CAM-модуля є обов’язковою. Нехай називають CAM-модуль чи CI-модуль, не має значення, але якщо хочете супутник, то потурбуйтесь про надпис “CI+” в характеристиках телевізора.
А деякі платні супутникові пакети каналів ще й потребують спеціального тюнера, чи спеціального CAM-модуля, тут будь-який тюнер чи будь-який CAM-модуль не пройде.

Коли ми обдумуємо, що саме будемо дивитись, згадаємо ВАЖЛИВУ і ПОПУЛЯРНУ функцію телевізора, яка може бути в телевізорі, а може не бути.

SMART TV

То потрібні медіа-функції в телевізорі чи не потрібні ? Чим вони корисні для телеглядача ?
Скажемо по-простому: щоб використовувати медіа-функції, ви повинні мати доступ до Інтернета, саме до тої мережі Інтернет, яку вам в вашій квартирі забезпечив провайдер Інтернета за щомісячну оплату.
Яким Інтернетом користуєтесь ви, таким Інтернетом буде користуватись телевізор. Якщо ваш домашній Інтернет тупий, повільний і ненадійний (чому я згадав “Волю-Кабель” ?), то у телевізора буде такий самий. Отже, якщо ви любите дивитись в Інтернеті фільми, цікаві відеозаписи, то тепер ви зможете це робити не через комп’ютер, а через ваш телевізор.
І користування буде таким самим ? Ні, доведеться привчитись до трохи іншого режиму пошуку того, що хочете дивитись, і користування спочатку буде здаватись дуже незручним, безтолковим, обмеженим і незрозумілим. Навчитесь, і звикнете !

Чи може телевізор з режимом SMART показувати телепередачі, як звичайний телевізор ? Так.
Чи потрібно такий телевізор підключати кабелем до вашого домашнього Інтернета ? Якщо ви плануєте дивитись телевізором медіаресурси з Інтернета, то так. Крім того, є телевізори, які можна підключати до Інтернета без кабеля, по радіоканалу WiFi. Хто радісно підключив телевізор до Інтернету через WiFi, у того багато фільмів при перегляді ON-LINE можливо, будуть гальмувати. Щоб не було цього “завмирання” відео, потрібно використовувати лише сучасні, швидкісні роутери, або підключити телевізор до роутера не по радіоканалу WiFi, а з допомогою кабеля, через традиційний роз’єм RJ45, який є не у всіх телевізорах.
Якщо ви плануєте по максимуму використовувати SMART-функції телевізора, по невеличка підказка: дуже добре, якщо в телевізорі передбачений аеропульт (так називають). Справді зручно і швидко для пошуку чого-небудь цікавого, ну, і голосовий ввід в пульті – хороша функція.
Якщо ви впевнені, що ви НІКОЛИ не захочете дивитись по телевізору фільми з Інтернета, то ваш телевізор може обійтись від функцій SMART, і бути дешевшим.
ДУЖЕ ТИХО ! ЛИШЕ ДЛЯ ВАС ! Якщо ваш телевізор не має функцій SMART TV але ви докупили до нього хорошу SMART-приставку, її правильна назва – мережевий медіапрогравач, чи мережевий медіаплеєр, то це також нормальне рішення. Вибрати хороший медіаплеєр серед великої кількості китайських убогих недоробок дуже нелегко, я навіть думаю написати про мережеві відеоплеєри окрему статтю для користувачів.

Наступна функція. 3D-зображення

Не треба думати, що 3D-зображення, тобто стереоскопічне зображення, з’явилось вчора. Я дозволю собі кілька рядків історії. Стереокіно в прокаті з’явилось у США в 1949 році, і в тому ж році в Європі почали демонструвати перші американські стереофільми, прокат був можливий лише на спеціалізованому американському обладнанні. Американське стереокіно прийшло в портове італійське місто Трієст, і сам Трієст був на той час не зовсім італійським містом. Політики після війни не могли домовитись, кому віддати деякі спірні території, чи Югославії, чи Італії, а Сталін і Йосип Броз Тіто зав’язали цю проблему мертвим вузлом, не бажаючи йти на компроміси. Лише в 1954 році, після того, як Сталін помер, а Йосип Броз Тіто став без Сталіна не таким козирним, місто Трієст стало повністю італійським, а до того місто можна було вважати частково американським, частково британським, в порту Трієста базувалось немало американських і британських бойових кораблів, а значить, в Трієсті перебувало дуже багато моряків з тих кораблів. Саме для американських моряків прибуло в Трієст немало обладнання для кінопрокату, в тому числі для стереокіно. А в 60-ті роки 20-го століття стереокіно добралось до Радянського Союзу. В Києві тоді запрацював кінотеатр “Стереокіно”, з часом він отримав нову назву “Орбіта”, а новий кінотеатр для стереофільмів “Дніпро” був збудований біля стадіону Динамо. В “Орбіті” стояв так званий растровий екран, дивитись стереокіно можна було без спеціальних окулярів, але якість зображення на екрані була жахливою, глядач намагався знайти таке положення голови, при якому по екрану не рухаються світлі і темні полоси, а зображення навіть здається об’ємним. В “Дніпрі” вже був звичайний екран, і стереокіно треба було дивитись із спеціальними окулярами. Спочатку в “Орбіті”, потім в “Дніпрі” регулярно показували стереофільми.
Цих фільмів було аж два. Один з них називався “Таємничий монах”, другий називався “Учень лікаря”. Деякий період демонструвався ще й третій фільм, він назвався “SOS над тайгою”. Кажуть, що було зроблено ще два-три стереофільми, але я їх не бачив. Глядачі в “Дніпрі” сиділи із спеціальними окулярами, в них зображення справді здавалось об’ємним, а після кіносеансу очі трохи боліли. В окулярах були поляризаційні фільтри, а фільм демонструвався із застосуванням так званої “стереопари”, ця спеціальна оптика додавалась до проектора для демонстрації стереофільмів. Якщо нахилити голову набік, то бачив не “стерео-зображення”, а звичайне подвоєне зображення. Якщо одягти ці стерео-окуляри, переплутавши праву і ліву сторону окулярів, то бачив звичайне подвоєне зображення.
3D-зображення в вашому телевізорі – це те саме стереокіно, але у вас вдома. Щоб дивитись на цьому телевізорі об’ємне зображення, власник телевізора купить до такого телевізора або програвач DVD-дисків з можливістю програвання 3D-фільмів, або купить сучасний мережевий медіапрогравач з функцією програвання 3D-фільмів і не забуде про досить швидкісний Інтернет в своїй квартирі, або буде подавати 3D-сигнал зі свого досить потужного комп’ютера, попередньо завантаживши з Інтернета фільм у 3D-форматі і встановивши необхідне програмне забезпечення,  а потім, одягнувши спеціальні окуляри з поляризаційними фільтрами, подивиться цей фільм.
Багато клопотів, а результат дуже незначний.
А все інше цей телевізор показує звичайним, плоским зображенням, аж ніяк не об’ємним.
Ще кілька слів про “стерео”. Існують симпатичні і цікаві альбоми “стереофотографій”, такий альбом і самому цікаво подивитись, і на подарунок – хороша штука. Передивляються такий альбом, одягнувши простенькі окуляри, в яких для одного ока шкло червоне, а для іншого – синє. Зображення здається дуже навіть “стереоскопічним”, хоча кольори поганенькі. Невже ці фото надруковані “поляризаційним способом” ? Ні, все простіше. Наші очі бачать три кольори, червоний, синій і зелений. Лише в червоному і синьому кольорі наші очі при перегляді такого “стереоскопічного” зображення бачать окреме зображення для кожного ока, і наш мозок формує з них об’ємне, а в зеленому кольорі такі зображення одинакові, і для правого ока, і для лівого.
Але якщо дивитись пару “стереоскопічних” слайдів в спеціальний, стереоскопічний слайдоскоп, зображення виглядає справді об’ємним, і кольори прекрасні. А ми переходимо до наступної функції.

Функція Time-shift

Ця функція мені дуже подобається, вона справді корисна і потрібна, і є в багатьох сучасних телевізорах. Розглянемо таку ситуацію: ви дивитесь в прямій трансляції якусь цікаву телепередачу, а тут вам доводиться на кілька хвилин відійти від телевізора.
Ви ж пропустите те, що потім не покажуть !
Не пропустите. Ви вмикаєте пультом режим Time-shift і йдете в своїх справах, а через деякий час приходите і продовжуєте дивитись трансляцію з того самого місця, тобто ви нічого не пропустили. Ви дивитесь трансляцію зі зміщенням в часі. У сусідів вже забили гол, а у вас гол заб’ють лише через кілька хвилин.
Коли закінчилась цікава телепередача, ви вимикаєте режим Time-shift і дивитесь телевізор в звичайному режимі. Непогано, правда ?
Ті телеглядачі, які особливо не люблять рекламу, використовують функцію Time-shift щоб позбавитись реклами. Починається, наприклад, фільм, чи якась передача, яка буде кілька раз перериватись рекламою.Телеглядач вмикає режим Time-shift і ще не менше години займається якимись своїми справами. Через годину телеглядач приходить до телевізора, починає з самого початку дивитись свою телепередачу, яка насправді йде вже цілу годину, інакше кажучи, цей телеглядач дивиться телепередачу чи фільм із зміщенням на годину. Побачивши початок реклами, телеглядач “перескакує” на кілька хвилин вперед, і далі дивиться, пропустивши рекламу, і не чекаючи ці кілька хвилин.
Раніше телеглядачі, які особливо не люблять рекламу, робили такий самий трюк з допомогою відеомагнітофона. Записували телепередачу (як правило, поточну серію улюбленого серіалу), а вже потім, як правило, наступного дня, чи просто пізніше, переглядали її, пропускаючи рекламу.

Вибір марки телевізора

Не розкриваю секрет, але констатую факт: у нашій торговій мережі практично одинакові телевізори, з одинаковими характеристиками, можуть відрізнятись ціною приблизно в 1.5-1.8 раз, і це не вигадка. Невже ви неуважно читали статтю ? Телевізор краще вибирати не по назві на телевізорі, а по багатьох експлуатаційних характеристиках, про які ви прочитали в статті.
А більшість виробників – все одно китайці, незважаючи на назву телевізора, і незважаючи на те, що саме вам каже брехливий менеджер в магазині.
А більшість відповідальних комплектуючих – китайські, але виготовлені на технологічних лініях, які розроблені не китайцями, і виготовлені не китайцями. Багато комплектуючих дуже навіть непогані.
А як з надійністю ? Мій багатолітній досвід в телеремонті єхидно підказує: якщо не пощастить, зламається БУДЬ-ЯКИЙ телевізор. Звісно, відомі марки Samsung, Sony, Philips і злегка LG та інші ламаються трохи менше.

Нарешті ! Частота розгортки

Мабуть, цей параметр такий важливий, що далі просто нікуди.
Це не так.
Цей параметр показує, скільки раз на секунду у вас змінюється картинка на екрані, технічні деталі я принципово пропускаю. Якщо про прочитали “частота розгортки = 100 Hz“, значить, картинка в телевізорі змінюється 100 раз на секунду.
А в деяких телевізорах вж 200 Hz.
А в деяких навіть 400 Hz, чи 600 Hz. Ви не зашироко розставили пальці ?
Абсолютна більшість фільмів, які ви дивитесь і будете дивитись, знімаються із частотою зміни кадра 24-30 Hz. Це правда, дуже часто від 24 до 30. Кінематографісти плюють на те, яка частота розгортки у вашого телевізора.
Абсолютна більшість людей не помічає моргання екрана, якщо частота розгортки 50 Hz, але деякі ще помічають. А от моргання розгортки 100 Hz і вище люди вже не можуть помічати. Чому тоді в кінотеатрі ми не помічаємо моргання екрана, адже кіноплівка в кінотеатрі йде зі швидкістю 24 кадри на секунду ? Відповідь проста: кожний кадр засвічується кінопроектором 4 рази, виходить 96 кадрів на секунду. Ну, деякі не занадто потужні проектори в кінотеатрі засвічують кожний кадр лише 3 рази, виходить 72 кадри на секунду.
У вас частота розгортки 600 Hz ? Це добре, і це означає, що з вас зняли зайві гроші.
У вас частота розгортки 50 Hz чи 60 Hz ? Це означає, що матриця у вашому телевізорі – не занадто дорога, як правило, це середній ціновий діапазон. Замість того, щоб цікавитись частотою розгортки, краще дізнайтесь, який запас яскравості вашого майбутнього телевізора.

Тепер – багато телевізійних характеристик, і всі разом,
і лише для ознайомлення

Аналогове телебачення:
525 ліній на екран по горизонталі. Найбільш популярні стандарти передачі кольопу:
NTSC, NTSC-J, PAL-M
625 ліній на екран по горизонталі. Найбільш популярні стандарти передачі кольопу:
PAL, PAL-N, PALplus, SECAM
Колишні телевізійні стандарти, які вже давно не використовуються:
405 lines, 819 lines, Baird-Nipkow, MAC, MUSE
Системи передачі багатоканального звуку:
BTSC (MTS), NICAM-728, Zweiton (A2, IGR), EIAJ
Приховані сигнали: субтитри, а також види телетексту
CGMS-A, GCR, PDC, VBI, VEIL, VITC, WSS, XDS

Цифрове телебачення:
Стандарти черезрядкової розгортки:
SDTV (480i, 576i), HDTV (1080i)
Стандарти прогресивної розгортки:
LDTV (240p, 288p, 1seg), EDTV (480p, 576p), HDTV (720p, 1080p)
Цифрові телевізійні стандарти:
ATSC , ISDB,  DVB, DVB-C, DVB-H, DVB-S, DVB-T, DVB-T2, SBTVD
Системи передачі багатоканального звуку:
AC3 (5.1), Musicam, PCM, LPCM, AAC
Приховані сигнали: субтитри, а також види телетексту
CPCM, AFD, EPG

Тепер коротко згадуємо, що ми повинні враховувати при виборі телевізора.
1. Запас яскравості. Характеристики екрану. Зверніть увагу, це перше в списку.
2. Допустимий кут огляду, при якому не змінюється передача кольорів.
3. Додаткові можливості обробки зображення, які комусь потрібні, а комусь непотрібні.  Це пониження чіткості, “підвищення чіткості”, можливості TruMotion, Full HD.
4. Відеовходи телевізора, які плануєте використовувати.
5. Телевізійні цифрові стандарти, які є важливими чи не важливими для вас: DVB-C, DVB-T2, DVB-S2. Чому це треба враховувати ? Тому, що в наш час доводиться враховувати, які канали можна безкоштовно дивитись з супутника (DVB-S2), які так само безкоштовно можна дивитись по безкоштовному ефірному телебаченню (DVB-T2), або дивитись чи не дивитись платний цифровий кабельний сигнал DVB-C.
6. Потрібність чи непотрібність SMART-функцій (якщо хочете дивитись медіа-ресурси з Інтернета), а також досить дорога можливість демонстрації 3D-зображення, яке також потрібне не всім.
7. Розмір екрана. Не лінуйтесь перед походом в магазин поміряти рулеткою чи сантиметром, який розмір екрана буде найкращим саме для цієї тумбочки, саме для цієї ніші в шафі. Обдумайте, чи буде телевізор стояти на підставці, чи висіти на стіні. Чим краще ви все це врахуєте, тим комфортніше вам буде.
8. Можливість рекламного обману. Не було, нема і не буде довічно безкоштовних MEGOGO, DIVAN.TV та багатьох інших “безкоштовних” медіа-ресурсів, які “додаються” магазином до телевізора. Те, що магазин рекламує, як довічний “додаток”, діє лише обмежений термін безкоштовно, а далі – за гроші.
Тепер, коли ви озброєні рекомендаціями, запрошую вас до магазину телерадіоапаратури.

Кролики і покупці

Хтось розводить кроликів, а хтось розводить покупців. Я почув немало цікавого від довірливих людей, які зустрілися із підлими продавцями, чи в супермаркеті, чи в Інтернет-магазині, це вже не має значення.
Отже, ви повинні знати:
Немає “додаткової локалізації, адаптації, деклопації, перепрошивки, ще якогось цікавого слова” за додаткову оплату. Кожен телевізор, який ви купили на території України, повинен за свою ціну виконувати заявлені функції, без додаткової доплати магазинним недоумкам.
Ніякої користі від “спеціальних” подовжувачів живлення 220 Вольт, фільтрів, “стабілізаторів” і всього того, що вам пробують вкрутити до телевізора за додаткові гроші. Якщо хочете захист від перенапруги – для вас існують чудові контролери живлення для захисту ВСІЄЇ КВАРТИРИ ЧИ ХАТИ від перенапруги. Якщо хочете стабільну напругу в хаті, щоб, наприклад, не вимикався холодильник, коли напруга занизька, то для вас існують дорогі і іноді дуже потрібні потужні стабілізатори напруги, потужністю від 3 кіловат аж до 10 кіловат. Це справді корисно, але не купуйте “щось до телевізора для захисту чи покращення”.
Ніякі “покращені, посріблені, позолочені” перехідники, штекери, роз’єми не зроблять роботу вашого телевізора кращою. Блискучий “позолочений”, а насправді анодований роз’єм існує лише для накрученої ціни, і більше ні для чого.

Купили ! Принесли додому !

Невже з телебаченням більше не буде проблем і неясностей. Ні, вони лише починаються.
     Варіант 1. Не налаштовується на канали. Антенний кабель підключили, а толку нема. Щоб я не дублював інформацію, розділимо цю проблему на дві частини.
Якщо у вас ефірне цифрове телебачення, читайте статтю про  цифрове ефірне .
Якщо у вас кабельне телебачення, читайте про кабельне.
     Варіант 2. Не все бачить із ваших улюблених медіаресурсів в Інтернеті. Так, в деяких моделях телевізорів із SMART-функціями передбачено НЕ ВСЕ, що ви можете побачити в Інтернеті звичайним браузером на комп’ютері.
ДОДАТКОВО ! Дещо може не показувати із того, що ви звикли бачити на вашому комп’ютері, але не тому, що телевізор не хоче, а тому, що деякі відеоформати для передачі відео може не розуміти. Міг би чесно написати на екрані “невідомий формат” або “застарілий формат” або “незахищений формат”, замість цього просто не показує який-небудь фільм, тоді як комп’ютер цей фільм без проблеми показує.
     Варіант 3. Ви хочете дивитись телеканали по протоколу IPTV-телебачення, такий пакет надає вам ваш провайдер Інтернета, і ви цей пакет оплачуєте. Якщо ви правильно ввели Інтернет-адресу потрібного “плей-листа”, то будете бачити канали, але дуже можливо, що ви не зможете розставляти канали в такому порядку, як вам хочеться, а якщо помилка в Інтернет-адресі, то взагалі нічого не показує. Доводиться завантажити такий плей-лист на власний комп’ютер, поміняти місцями канали, як вам хочеться, і вказати в меню, щоб плей-лист завантажувався з вибраного вами носія (з флешки). А це, на біду, ще й не у всіх телевізорах можливо.
     Варіант 4. Щось ненормальне з пошуком каналів, сортуванням каналів та оновленням каналів. Більше шансів, що ці неприємності вилізуть з кабельним телебаченням, або з платним супутниковим телебаченням. Я не можу вирішити таку проблему замість вас, але деякі поради дам.
– якщо у вас цифрове телебачення, то не варто ставити в меню телевізора “канали аналогові і цифрові”, достатньо вибрати лише цифрові, і проблем з налаштуванням буде менше.
– якщо ви вже відсортували знайдені канали в такому порядку, як вам хочеться, то запуск “оновлення каналів” може знову поставити їх в такому порядку, як хоче телевізор. Не панікуйте, в меню мають бути інші варіанти “оновлення”. Тут проблема в китайських перекладачах, які перекладають будь-яке слово спочатку на китайську мову, а потім з китайської мови на потрібну. Так що крім “оновлення каналів” може бути ще й “перевстановлення каналів” чи щось подібне, від китайських молодців можна чекати будь-яких словесних сюрпризів. Ось вам деякі варіанти:
“антена впала” (немає сигналу)
“антена коротка” (закоротка по живленню антенного підсилювача)
“антена/будинок” (вибір ефірного чи кабельного сигнала)
і багато іншого.
     Варіант 5. Під час перегляду зображення то звужується, то розширюється. У вас даремно встановлено “автоматичний формат екрана”, краще виберіть один з форматів. Найчастіше це буде звичний 16:9.
     Варіант 6. Що таке ? При перегляді якого-небудь фільму через Інтернет і через, наприклад, кабельне телебачення, можете помітити, що кольори начебто трошки відрізняються, або звук трохи відрізняється. Так, в меню вашого телевізора поставлено занадто багато “покращень” імені виробника телевізорів. Попробуйте зайві функції “покращень” прибрати.
    Варіант 7. Вам обіцяли, що буде “голосовий пошук” чи “аеропульт”, а у вас чомусь не працює. По-перше, сучасні телевізори хитро продаються із варіантним набором функцій, і саме у вас деяких функцій може не бути. По-друге, треба пам’ятати:
– при голосовому пошуку не треба засовувати пульт майже в рот, треба тримати його на відстані не менше 30 см від рота.
– функція “аеропульт” не з’явиться, якщо в телевізорі вимкнений чи не передбачений протокол радіозв’язку “блутуз” (Bluetooth).
Можливі і інші варіанти неприємностей, я всі передбачити не можу.

Стаття написана на основі позитивного і негативного досвіду людей, які раніше від вас вирішили придбати телевізор.
Залишіть і ви свій внесок. Всі ваші зауваження, доповнення, відгуки про той чи інший телевізор, тюнер, антену, особливості прийому TV-сигналу будуть враховані в статті.
Для цього у вас є коментарі або ФОРУМ. Коментарі я, можливо, видаляю, але враховую їх в статті.

Пропонуємо також набір статей на “загально-телевізійну тему”.

—————————————-

Россиянин, ты захотел скачать файл ?
Или почитать чего интересного ? Вон отсюда !
Останови свою войну в Украине !


------------А тепер - для людей ---------------------
Українці, не забуваємо про побутове. Ви можете замовити ВЕСЬ наш файловий архів на флешці, це схеми, мануали, вся додаткова інформація, об'єм архіва - більше 24 Гігабайт.
Ось СПИСОК НАШИХ ФАЙЛІВ.
Для замовлення архіва треба перейти НА СТОРІНКУ ЗАМОВЛЕННЯ.
Схема мануал телевизора шасси, схему скачать бесплатно, ищу схему модулей, ищу шасси телевизора, схемы телевизоров, мануалы

2 thoughts on “Вибираємо сучасний телевізор. Назв багато, а знань мало

  1. poezd

    Бажано пояснити – як знайти інформацію про свій (вже куплений, але з загубленим паспортом) телевізор, наприклад про вмонтовані тюнери (ефірний)

  2. tv-remonttv-remont Автор запису

    Я би шукав за словами “інструкція по експлуатації” і вказував модель телевізора (не марку, тобто назву, а конкретну модель). Є сайти, на яких зберігають не схеми чи сервісні інструкції, а саме інструкції по експлуатації.

Залишити відповідь (Leave a Reply)