Слухайте, ну що може статись з кухонною газовою плитою ?
А от може.
Дозволю собі згадати молодість (я чоловік не молодий), а заодно згадати, чи доводилось колись, при глибокому Союзі, самим ремонтувати газові плити. Дивно, але практично не доводилось, і причина цьому – аж кілька факторів:
– повна відсутність будь-яких запчастин до будь-яких плит.
– заборона самостійно щось робити в не дуже справній газовій плиті, а значить, звичка нічого самому в плиті не робити, а викликати “газовика”.
Викликати “газовика” – це ще та проблема. Якщо він прийде раніше, ніж за тиждень, то, вважай, пощастило. Якщо він в день свого візиту прийде в першій половині дня, це ще більша удача, бо він, можливо, буде ще тверезий. А якщо у нього будуть при собі дефіцитні і дуже потрібні запчастини, то ви просто щасливчик.
Викинути несправну плиту і купити нову ? Ага, якраз ! А де, вибачте, її купити ? Але можна записатись в чергу, а далі, залежно від того, де ви живете, а також від вашої везучості, через пів-року, чи через пару років, ваша черга дійде, і ви купите на кухню новеньку плиту. Якої моделі ? Тої, яка буде в продажу в вашій місцевості.
Пройшло немало десятків років, життя змінилось. Ремонтувати що-небудь, що безпосередньо пов’язане з газом, все одно не варто, якщо не маєте досвіду. Але ваша кухонна плита може вам приготувати багато інших проблем, не пов’язаних з газовою трубою, і багато цих проблем справді можна вирішити самостійно, без жадних і не дуже порядних працівників сервісу.
Ось такий довгий вступ.
Тепер попробуємо перебрати різні варіанти проблем і незручностей, пов’язаних з вашою кухонною плитою. Є проблеми, які вам вирішувати не треба, або заборонено, але є проблеми, з якими впораєтесь самі. Починаємо.
Проблема 1. Від плити “пахне газом”. Скажу по секрету, що метан-етанова суміш, яку ми називаємо “газом”, зовсім не пахне. Не пахне також пропан-бутанова суміш (балонний газ). Замість газу пахне одорант, дуже смердюча рідина (для любителів точності – етилмеркаптан), яку в невеликій кількості додають до газу на газорозподільчих станціях, додають спеціально для того, щоб при витіканні газу ми чули запах. То що робити, якщо від плити впевнено “пахне газом” ? Краще відразу дзвонити в місцеву газову службу, бо дуже можливо, що:
– Тиск газу в трубі чомусь став небезпечно великим, і трубні з’єднання, які раніше надійно тримали тиск, тепер пропускають газ. Цей варіант проблеми справді дуже небезпечний.
– Не дуже герметичне якесь із трубних з’єднань в плиті чи на газовому лічильнику, тому газ потрошки виходить із труби в вашу кухню.
– Газ може травити в якомусь із регуляторів полум’я (поворотна ручка, яка регулює вогонь).
Бійтесь цієї проблеми, і відразу починайте її ліквідовувати. Ваш страх зараз – це ваше життя. І знайте, що такий ремонт – не для новачків.
Проблема 2. На всіх конфорках вогонь не блакитний, а червонуватий. У вас критично низький тиск газу в магістралі. Якщо в “газконторі” вам сказали, що так є, і так буде, і нічого вони з цим не зроблять, то в деяких конструкціях конфорок треба попробувати трошки підняти кришку конфорки. Дивимось на малюнок.
Проблема 3. На якійсь із конфорок вогонь значно менший, ніж колись був. Насправді рішення просте і безпечне, треба лише чимось підходящим (дерев’яною зубочисткою) добре прочистити пальник (форсунку).
Знімемо кришку проблемної конфорки і подивимось зверху. Там, в глибині (а іноді не дуже глибоко) бачимо круглий пальник (форсунку) з малесенькою дірочкою. Зубочисткою, яка точно дістане до цієї дірочки, добре прочистимо пальник, ставимо кришку назад, перевіряємо, який став максимальний вогонь. Він стане значно більшим.
А якщо ні ? Тут доведеться або розібрати і добре прочистити регулятор полум’я (він на осі тої поворотної ручки, яка регулює вогонь), або, якщо після прочистки стане гірше або почне травити газ, додатково змазати розібраний регулятор солідолом чи аналогічною змазкою. Мабуть, така робота не для вас, тут треба досвід. Без досвіду – можете добитись пропускання газу у власну кухню.
Проблема 4. На всіх конфорках вогонь ненормально великий, його важко зробити маленьким, але стійким, і це при тому, що ви нічого не змінювали в своїй плиті, і раніше вогонь був нормальним. Це популярна, хоча й ненормальна, ситуація, коли нові будинки “всовуються” в існуючу стару забудову, без зміни інфраструктури, і існуючі мережі розподілу газу не можуть забезпечити штатний тиск в усіх будинках, тиск в деяких будинках стає менше норми. Тому забудовники, які думають лише про економію своїх грошей, збільшують тиск в магістралі, і в одних будинках тиск доходить до норми, а в інших стає вище норми. Дійшло до того, що людям вже рекомендують ставити в квартирах додаткові газові редуктори, щоб зменшити тиск до норми. Це справді безпечне рішення, хоча можна зменшити максимальний вогонь, вкрутивши в конфорку іншу форсунку, із трошки меншим отвором. Форсунка для нас з вами – це малесенький круглий предмет з малесеньким отвором посередині (саме з цього отвору виходить газ в конфорці), і підібрати потрібний отвір досить нелегко. Легше купити форсунку із меншим отвором, ніж треба, і потрошки розсвердлювати отвір тонесенькими свердлами, добиваючись нормальної висоти вогню на конфорці.
Проблема 5. Терпіла, терпіла, і терпіння закінчилось. На якійсь із конфорок (можливо, навіть на новій плиті), полум’я якесь нестійке, воно любить загасати, коли зробити невеликий вогонь, або палахкотить, горить переривистим вогнем, якщо попробувати зробити максимальний вогонь.
Не кричіть на виробників плити. Треба трошки зменшити кількість повітря, яке заходить в конфорку. Виробник не винуватий, просто у вас такий тиск газу на вашій кухні. Ось і малюнок.
Проблема 6. Електропідпал зовсім не клацає, не дає іскру, газ доводиться запалювати сірником. Якщо електропідпал у вас вмикається окремою кнопкою, спочатку треба підозрювати кнопку, дуже часто вона служить менше, ніж блок електропідпалу. Якщо електропідпал вмикається при натисненні на будь-яку поворотну ручку регулювання полум’я, і на всіх конфорках не запалюється, треба підозрювати блок електропідпалу або додатковий невеличкий захисний блок, через який підключено блок електропідпалу. В тому захисному блоці простецький мережевий фільтр і запобіжник. Якщо електропідпал не вмикається (не клацає ритмічно) на якійсь із конфорок, значить, несправний вбудований вимикач на регуляторі полум’я саме цієї конфорки.
Проблема 7. Електропідпал чудово клацає, але на якійсь із конфорок (а частіше – відразу на двох конфорках) не дає іскру. Для ремонту не треба бути електриком, але доведеться подивитись на схему. Думаю, що ваш блок електропідпалу має або чотири роз’єми, до яких підключаються свічки електропідпалу, або шість. Але більш правильне формулювання – у вас або дві пари свічок, або три пари, тому що свічки з’єднуються попарно, послідовно. Ми розглянемо лише одну пару свічок, ту, що на малюнку.
Добре, але куди пропала іскра ? Є кілька варіантів.
– ізоляція на дротах, які йдуть від блока електропідпалу до свічок, може від часу втрачати свої ізоляційні властивості, і іскра “шиє” не з верхівки свічки, а там, де захоче.
– керамічна ізоляція на самій свічці може потріскатись, розкришитись, вона може бути добре залита жиром під час приготування їжі. В такій ситуації іскра знову “не там, де треба”, або відсутня.
То що робити ? По-перше, свічка електропідпалу має бути чистою, по-друге, свічка і високовольтний дріт до неї – не вічні, іноді доводиться замінити. Така дія проста і не ризикована, бо не має безпосереднього відношення до газу. Поміняти самостійно – не проблема.
Дуже рідко електропідпал на якійсь парі свічок не формує потрібну напругу, тут доведеться замінити весь блок електропідпалу.
Популярна ситуація. Помила плиту, і запалюватись перестало. Не переживайте, ви нічого не зіпсували. Свічки, в які попала волога під час прибирання, довго не будуть давати іскру, доки добре не висохнуть. Допоможіть свічкам, підпаліть на проблемних конфорках сірником, і нехай пару хвилин на них горить газ. Надійно висушені свічки знову будуть нормально працювати.
СТРОГЕ ПРАВИЛО
По-перше, при будь-яких роботах з плитою, не пов’язаних з приготуванням їжі, газ має бути перекритий, відкриваєте лише по необхідності.
По-друге, всі свічки під час цих експериментів мають бути підключені (не деякі, а всі), і на всіх конфорках мають бути кришки. Лише так можна вмикати підпалювання, при невиконанні цього правила можете спалити навіть справний блок електропідпалу.
Проблема 8. Електропідпал клацає, дає іскру, а от газ не запалюється, або запалюється дуже погано, доводиться по 5-10 секунд “строчити” електропідпалом, уже й запах газу чути, аж тоді запалюється. Це ненормально і дивно, адже ви добре бачите іскру на свічці.
Але іскра “стріляє” не туди.
Вона б’є кудись вбік, а повинна – лише догори, до кришки конфорки. Значить, вам треба трошки (ТРОШКИ !) зменшити відстань між свічкою і кришкою конфорки. Тут у нас такі варіанти:
– можна розібрати плиту і підрегулювати висоту свічки, є конструкції кріплення свічок, які дозволяють регулювання. Зменшення відстані від свічки до кришки конфорки на півміліметра іноді достатньо, а може, доведеться зменшити аж на цілий міліметр.
– можна розібрати плиту і з досадою переконатись, що ця висота не регулюється. Нічого, ви можете, озброївшись надфілем, трошечки (ТРОШЕЧКИ !) підпиляти нижній край проблемної конфорки, вся конфорка на ті самі півміліметра опуститься вниз, а ми цього й хотіли.
– можна просто замінити справну свічку на справну, і іскра, можливо, почне бити догори, як треба. Іноді і так буває.
Проблема 9. Колись вдавалось, а тепер не вдається зробити маленький вогонь на одній із конфорок, вогонь із великого стає середнім, але далі гасне. Це насправді та ж сама проблема, як і проблема 3, тут треба досвід, бо доведеться розбирати регулятор полум’я, а це робота відповідальна.
Проблема 10. Чудово запалюється, а от відпустила ручку регулювання вогню – і вогонь гасне. Дуже можливо, що на цій конфорці вийшла з ладу термопара газконтролю. Що це таке ? Відповідаю коротко і спрощено. Якщо вогнем нагрівати термопару (це такий маленький датчик із кабелем, датчик встановлюється біля самої конфорки, його добре видно, якщо зняти кришку конфорки), то термопара на своєму вихідному роз’ємі формує маленьку, слабеньку напругу, близько 20 мілівольт (20 mV). Цієї нещасної напруги вистачає, щоб утримувати в натиснутому положенні електроклапан, який дозволяє проходження газу на потрібну конфорку. Зараз пригадаємо, як ми запалюємо конфорку:
– повернули ручку регулятора вогню в потрібне положення. Нічого не змінилось, газ ще нікуди не йде, вогню ще немає.
– злегка натиснули на цю ручку. цим ми відкрили захисний електроклапан, газ пішов на конфорку, одночасно почав ритмічно клацати блок електрозапалювання. Загорівся газ, вогонь почав нагрівати термопару, вже через пару секунд термопара своєю маленькою напругою буде утримувати електроклапан в натиснутому положенні, навіть коли ми приберемо руку з регулятора вогню.
Але несправна термопара не утримує клапан в натиснутому положенні, електроклапан перекриває газ, вогонь гасне.
Вирішення цієї проблеми – лише заміна термопари, дія проста, як і заміна свічки.
Як бачите, проблеми з газовою плитою є.
Але, як бачите, вони вирішуються !