Туристи і перевернутий півмісяць

Реклама для телеремонту

Потрібен телемайстер ? Можливо, він в_цьому_списку
Ви телемайстер, і хочете безкоштовну рекламу ? Вам до_цього_списку

Зрозуміло, що розмова піде про  Туреччину. Хто може назвати якісь синоніми до слова “Туреччина” ? Я відчуваю, що більшість людей назвуть синонімами слова “відпочинок” і “долари”. Пропоную почати з відпочинка.
Де відпочити людині, яка має трохи грошей і дочекалась відпустки ? Не буду нікого в чомусь переконувати, бо будь-який відпочинок чудовий. Просто хочу написати про те, що нелегко знайти десь на форумах, чи на рекламних туристичних сайтах.

Відпочинок в Туреччині ! Чому саме Туреччина ? Я бачу, що ви неуважно читаєте статтю. Туреччина, так само як і Єгипет, Греція, і багато інших теплих країн, існують саме для того, щоб туди їхали люди з доларами, і на ці долари там відпочивати. Просто я наугад вибрав Туреччину.
Перевернутий півмісяць, головний турецький символ, буде супроводжувати вас з того моменту як ви приземлились в аеропорті Анталія, чи Істанбул, і до того моменту, коли ви покинете гостинну турецьку землю. Ось такий він, турецький перевернутий півмісяць.


Було би неправильним не поділитись своїми враженнями про турецький відпочинок з читачами, тому я це з задоводенням роблю. Щоб описати туристичні цікавинки Туреччини, треба було би написати кілька книг із продовженням до книги Ганзелки і Зігмунда “Перевернутий півмісяць”, але я на таку працю не претендую. Я зупинюсь на турецькому відпочинку.

Де відпочити в Туреччині ? Де завгодно, аби лише на морі. У нас сусідами є і європейські країни, і не дуже європейські, і ще є країна-окупант, а також Чорне і Азовське море, а навколо Туреччини – Чорне та Середземне море, а також трошки сусідніх країн, деякі з них трохи нестабільні. Одним словом, якщо в Туреччину – значить, на море, з радісними передчуттями і з усмішкою на обличчі.

Щоб попасти на турецький берег, спочатку доведеться знайти турфірму, яка не обманить і не зникне після отримання ваших грошей, або хоча б не підсуне значно гірший відпочинок, ніж обіцяла, або не накрутить значно вищу ціну, десятки разів повторюючи, що “у нас найдешевше”.
Чи не краще поїхати самостійно, без турфірми ? Дивно, але це обійдеться ще дорожче.
Як таке може бути ? Без посередників дорожче, ніж з посередниками ?
Дивно, але це так. Авіація дуже знижує ціни для оптових замовників. Готелі також дають великі знижки оптовим замовникам. В цілому виходить так, що вам вигідніше замовити “тур для відпочинку” через мережу туристичних паразитів і нахлібників, ніж організувати свій турецький відпочинок самостійно.

Добре, шукаємо турфірму. Яка вірогідність того, що вас не обмануть або по-максимуму, або хоча б в дрібницях ? Дуже незначна, майже нульова !
Абсолютна більшість туристичних фірм, які доказують вам, що “у нас свої тури, все під контролем”, насправді є посередниками у інших посередників. Ось добре працююча схема:
– Доставкою вас з України до Туреччини буде насправді займатись фірма, яка працює з авіаційним перевезенням, і більше ні з чим, і ця фірма є лише посерезником у авіаційних компаній.
– Доставка вас з турецького аеропорта до турецького готелю – це також інша фірма.
– Готель не знає, що вам обіцяли турфірми, що не обіцяли. Готель не знає, і не цікавиться, куди ви дінетесь, коли закінчиться ваш термін проживання в готелі. Готель продає свої номери не туристам, а фірмам-посередникам, які купують номери в багатьох різних готелях, які не дуже далеко один від одного, і ці фірми мають договори з фірмами, які займаються перевезенням туристів.
Не буду розписувати додаткові уточнення, просто знайте, що компанія “Бум-бум-супер-тур”, яка продала вам надруковану на кольоровому або чорно-білому принтері путівку із сучасною назвою “ваучер”, є лише кінцевою ланкою великої зграї туристичних паразитів, а “своїх турів” ця фірма не мала, і не буде мати.
Який практичний висновок з цього ? Висновок простий: абсолютна більшість проблем, які можуть виникнути на відпочинку, будуть лише вашими проблемами, і більше нічиїми. Шанс вибити компенсацію за те, що вам “обіцяли, але не дали”, приблизно дорівнює шансу зустріти в Туреччині мамонта.

Ну, добре, вибрали час і місце відпочинку, вибрали туристичну фірму, ознайомились із відгуками про цю фірму, і цей відпочинок, ризикнули і придбали тур. Як пишуть в туристичних фірмах, “Поїхали !

Спочатку ми зустрінемось із українською частиною туристичного бізнесу, це може бути, накриклад, міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Зараз буде велика реклама.
Працює ! Працює ! Насправді працює ! На випадок хто зна яких затримок рейсів в аеропорті “Бориспіль” працює справжній готель із невеличкими номерами, їх називають “капсульними”. Мабуть, готель дешевий. Ось і реклама “готелю”.


“Одноместный номер стоит 150 грн за час, номер арендуется от трех часов и больше (ви не помилились, 150 гривень за годину, а не за добу). В номерах есть освещение, розетки, USB-порты и вешалки для одежды (це шикарно, в номерах є навіть розетки і освітлення. І вішалки для одежі !). Комплекс также включает камеры хранения для личных вещей и общие душевые (ну, чому не написали, душ спільний для чоловіків і жінок чи жінкам свій душ). Есть возможность выбрать номер с кондиционером (я так розумію, що є номери без кондиціонера). Сотрудники говорят на английском, русском и украинском языках (фантантика ! Аж три мови вивчили. Значить, знають фразу London is a capital of Great Britain і фразу Give me money.)

Як неприєно ! Ще нікуди не вилетіли, а вже зіткнулись із тупим вітчизняним бажанням грошей і жлобством. В кожному готельному номері є навіть лампочка, і це, звісно, треба рекламувати, і це добро за 150 гривень за годину, і щоб не менше, ніж три години.

Добре, коли немає затримки рейсу, бо не хочеться знайомитись з таким “готелем”. На реєстрації нас відсилають на “самореєстрацію багажу”, біля такого реєстраційного самоавтомата є інструкції, але все одно не працює. Надутий, як індик, працівник аеропорту підбігає і сердито кричить, що “там все написано, научитесь читать и читайте”, але і в нього не з першого разу автомат прочитує реєстраційний талон, нарешті, багаж “самозареєстровано”. Це все ? Не зовсім, тепер на звичайну реєстрацію. Працівниця на реєстрації перевіряє надрукований мною ще вдома реєстраційний талон (це я зекономив, бо в аеропорту “Бориспіль” цей талон коштує грошей), кілька раз покрикує, щоб я більш правильно поклав свій чемодан на транспортер, перевіряє білети, туристичний ваучер, паспорти, нарешті реєстрація благополучно закінчена. Страшно й подумати, як ми проберемось через таку реєстрацію в Туреччині, коли будемо повертатись додому. Уявляю собі, як аналогічна сердита туркеня буде кричати на нас в аеропорту Анталія: “Yoruldun mu Okumayı ve okumayı öğren!” а ми, як барани, не будемо розуміти, що від нас хочуть.
Тепер – на досить швидку таможню, ще парочку перевірок, на кожній перевірці треба демонструвати всі папери, які є, навіть той самий туристичний ваучер. Посадка в літак, полетіли. Четверта година ночі, попробую в літаку поспати.

Чого це я взяв такий безтолковий рейс ? А хто би вибирав той рейс ? Якщо рейс нічний, вам в турбюро кажуть “вам дуже пощастило, рейс нічний, у вас не пропаде цілий день”. Якщо рейс денний, то фраза коротша: “вам дуже пощастило, у вас денний рейс”. От такі ми щасливчики.
А під крилом вже Туреччина !


В Туреччині вже “світає, край неба палає, соловейко в турецькім гаї сонце зустрічає”. Як ми там найдемо потрібного нам представника турфірми ?
Не бійтеся ! Турки – не брехуни з українських турфірм, турки про вас подумали. На виході після отримання багажу ви пройдете через довгий ряд усміхнених турків і туркень з табличками, вам треба лише побачити вашу табличку (“не дивуйтеся, на табличці буде назва не нашої фірми, але насправді це все одно наша фірма, ми партнери“, ось така дрібна неправда) і усміхнена людина хоч не українською мовою, але по-російськи детально пояснює, куди і як пройти. Таке враження, що приймаючих пунктів для туристів – не менше сотні, і шанси загубитись у вас просто мізерні.

А траплялось, що люди в Туреччині кудись губились ? Так, і не раз, бо роззява все одно знайде спосіб загубитись. Головне для роззяви – не загубити паспорт, і все закінчиться добре. В Туреччині для вас завжди знайдуть горе-перекладача, який так-сяк розуміє по-російськи, ви лише правильно попросіть допомоги.
Хочете щось запитати ? Усміхніться і запитуйте, і якщо вас не зрозуміють з першого разу, то докладуть зусиль, щоб зрозуміти.
Хочете щось попросити ? Усміхніться і просіть, і вам спробують допомогти. Ви – усміхнена людина, а не охоронець з “Сільпо”.

А траплялось, що губився багаж ? Так, і не раз. Сімейній парі з Казахстана, яку доставили в наш готель “як є, без багажа”, привезли багаж наступного дня, з великими вибаченнями, але, щоб ніхто не надіявся, без ніяких грошових компенсацій.

А траплялось, що губилась туристична фірма, і люди опинялись сам-на-сам в турецькому аеропорту зі своєю проблемою ? От такі ситуації мало ймовірні, бо якщо ви вже прилетіли в Туреччину, то ви насправді під контролем турецької туристичної фірми, а не тих вітчизняних паразитів з “туристичного офісу”, які продали вам туристичний ваучер по завищеній ціні.

Вас довезли до Туреччини ? Значить, вас довезуть до туристичного готелю. Без вигадки: це може бути зовсім не той готель, який ви бачили на фото, і не тому, що “у нас сталися зміни, і нам змінили готель”, а тому, що вас обманули ще в Україні. Ох, траплялось таке, і не раз.

Навіщо обманювати вас з готелем ? Та дуже просто: кожен турецький готель знаходиться, умовно кажучи, на тій чи іншій “береговій лінії”. Поясню.
Перша лінія – готель справді біля моря, і має свій пляж. Готель може бути великий, малий, хороший, поганий, пляж може бути хороший, поганий, але це перша лінія, і цей пляж належить готелю.
Друга лінія – від готелю до моря доведеться пройти, іноді цей готель ще має кусочок свого пляжу, а іноді є якась домовленість з іншим готелем на першій лінії.
Всі інші лінії – значить, готель так далеко від моря, що вас будуть возити на пляж якимось автобусиком (вранці завезли, ввечері забрали), або скажуть, що в цьому містечку є якісь рейсові автобуси, які трохи нагадують наші маршрутки, а вам до моря і від моря – цим автобусом.

Чому всі туристи не захоплюють першу лінію ? Та дуже просто: ціни ДУЖЕ відрізняються. На жаль, ці ціни не дуже відрізняються в наших туристичних “посередників”. Бидло з “туристичного офісу” переконує довірливу людину, що це “фотографія нашого готелю”, а траплялось, що їхати від готелю до моря треба було, наприклад, хвилин тридцять-сорок.

Не кожен попаде на туристичних жуліків, більшість людей приїдуть туди, де їм обіцяли. Вас здадуть “з рук в руки” в той готель, який насправді був передбачений, далі ви під опікою готеля.
Я не знаю, чи будуть у вашому готельному номері балкон, вікна, туалет, душ, ліжка, але не сумніваюсь, що будуть. Будуть, не сумнівайтесь, я кажу про інше.
Головне, щоб в номері був, і працював кондиціонер !

Хто не провів в Туреччині літню ніч з непрацюючим кондиціонером, той Туреччини не бачив, але бачив філіал пекла, в яке колись обов’язково, вже після смерті, попаде. Ми з дружиною, наприклад, налетіли на номер з непрацюючим кондиціонером в першу нашу поїздку за кордон. Зробили собі закордонні паспорти, радісно поїхали в Туреччину, а ось вам і Туреччина без кондиціонера. Надворі не дуже значна температура, всього 38°C, в готельному номері не набагато більше. Зранку, переконавшись, що ми ще живі, ми пішли до адміністрації  готеля вирішувати проблему, знайшли турка на ресепшині, і почали вирішувати.

Турок сміливий. Він не боїться, якщо на нього лаятись, погрожувати словами, холодною зброєю, вогнепальною зброєю, керівництвом, мордобоєм, чи ще чим-небудь. Турок беззахисний лише перед доларом. Побачивши перед собою 20 небезпечних доларів США, турок на ресепшині відразу взявся вирішувати проблему. Інші готельні номери нам не дуже сподобались, бо наш номер був таки непоганий, і через півгодини в наш номер зайшла жінка, яка не розуміла ні українською, ні російською, ні англійською мовами, але, без сумніву, була якоюсь начальницею в готелі, і ми зуміли продемонструвати їй, що кондиціонер зовсім нічого не охолоджує, і добре було би його перезаправити. Але замість заправляння кондиціонера нам просто поміняли кондиціонер на хороший і справний.
Вчіться вирішувати проблеми !

Тепер можна подивитись, куди ми приїхали, і хочеться почати з природи.

ТУРЕЦЬКА ПРИРОДА

Дивіться і насолоджуйтесь. Ці чудові гори – дуже популярний пейзаж в Туреччині.


Більша частина території Туреччини – це плоскогір’я, хоча є багато рівнинної території. Середня річна температура тепліша, ніж у нас, вона тепліша, ніж у нас в Криму. Хочеться написати “у нас в Криму”, незважаючи на російських окупантів. Навіть захопивши у нас Крим, це бидло не поспішає відпочивати на окупованій території, воно хоче відпочивати там, де люди вміють організувати відпочинок.
На верховині в Туреччині взимку чудово випадає сніг, а от в низинах сніг, якщо і випаде, то ненадовго. З таким кліматом поруч ростуть і сосни, і пальми, і не розумієш, це вже субтропіки, чи ще ні. А біля моря ще й значна вологість, яка бере туриста в свої обійми ще при виході з аеропорту Анталія, і відпускає лише при вильоті туриста додому.
Природа представлена не лише НАДЗВИЧАЙНО різноманітною рослинністю, вона, на біду, представлена ще й різноманітними комахами. Багато шукати не треба, ось таке створіння можна знайти навіть в своєму готельному номері.


Цей немаленький жук вас не боїться, і ви його не бійтесь. Він нікого не кусає, лише повзе кудись в своїх жукових справах. А якщо ви попадете в місцевість, де багато місцевих “співочих цикад”, то цю особливість місцевої природи ви не забудете.
Кожна окрема цикада сидить собі і свистить, ніби їй за це заплатили. Але цикад непристойно багато, і їхній колективний свист такий голосний, ніби десь поруч циркулярною пилою ріжуть камінь. З самого ранку, як тільки перша цикада продере очі після сну і вирішує, що треба трохи посвистіти, її свист відразу підтримують інші цикади, і вже без зупинки, аж до пізнього вечора.
Чи завезуть кого-небудь із туристів в таку турецьку місцевість, де погано, де сіра, нецікава природа ? Навіть не надійтесь ! Турки добре думають над тим, де будувати кожен готель, тому природа, яку побачите, буде радувати вас.

МОРЕ

З півночі Туреччина омивається Чорним морем, з півдня – Середземним. Відпочинок на Середземному морі дорожчий, море трошки тепліше, і солоність морської води в Середземному морі майже в два рази більша, ніж в Чорному. Берег в абсолютній більшості кам’янистий, прибережна галька може бути більшою, чи меншою, на прибережний пісок дуже надіятись не треба. В Середземному морі дуже легко навчитись плавати. Ось, подивіться самі.


Хочеш чи не хочеш, а не втонеш. Добре, але чому людина на фото плаває в капцях ? Та тому, що людина трохи лінива, і не хоче поранити ноги. В багатьох місцях дуже легко наступити на гостру каменюку, заходячи в море, чи виходячи з нього. Деякі готелі змушені будувати пірси, щоб туристи заходили в море не з берега, а з пірса. Так що деякі любителі комфорту як ідуть по берегу в капцях, так в капцях і плавають. Такі капці називають і “вотершузи”, і “аквашузи”, і “крокси”, і ще хто зна як. Дуже корисні капці, скажу я вам.
А що там з турецькою морською рослинністю ? Як поживають турецькі краби, турецькі екзотичні рибки ? Не дуже розганяйтесь, це вам не Червоне море. Так само, як в Одесі, один краб на 10000 бажаючих зловити біля берега краба.

Може, хтось бажає поплавати не в морі, а в басейні ? Я не розумію таких людей, але такі люди є, і турки непогано прогнулись під їхні бажання. Надзвичайно багато готелів мають свої власні басейни. Ось вам басейн одного з готелів.


А деякі готелі, на жаль, знаходяться далеченько від моря, і басейн при готелі – хоч не повний замінник моря, але полегшує відпочинок тим, хто купує путівку далі “третьої лінії”, але не любить багато ходити.

ТУРЕЦЬКИЙ СЕРВІС

Найголовніша особливість турецького сервісу називається “all inclusive“, в перекладі “ви вже все оплатили“. Деякі турецькі готелі надають безкоштовний сніданок, деякі безкоштовний сніданок і обід, а в готелі, де ми відпочивали, були безкоштовні перший сніданок, другий сніданок, обід, полуденок і вечеря, а в проміжку між цими процесами був безкоштовний бар. Тут треба детальніше.
Практично всім добре відомий термін “шведський стіл”. На традиційному шведському столі лежать кілька видів канапок, парочку фруктів, а до них кілька напоїв: щось газоване, щось негазоване, щось з цукром, щось без. Ні, ті шведські столи, які можна побачити в турецьких готелях, краще називати “турецькі столи”. Не буду зайвого розказувати, просто подивимось.
Ось тут скромно лежать фрукти, кавуни (кавун – не фрукт, а ягода).


А тут – кондитерські вироби, для любителів солодощів.


Тут у нас салати, багато, і різних.


Тут – салати і гарніри.


А вже тут – м’ясо, риба, птиця, дуже важко знайти момент, щоб зфотографувати цей стіл без людей.


А також – кілька видів соків, кілька варіантів кави, лише три види чаю, для любителів чогось шкідливого є кока-кола, пепсі-кола, фанта,  спрайт, різні там тоніки, а для любителів абсолютно нешкідливих напоїв ще є чиста вода, з газом і без газу.
Із спиртного – вибачте, лише вино червоне і вино біле, все інше бухло – в безкоштовному барі.
Хто вже поїв, а потім відчув, що недобрав – на тих чекає свіженька “гюзлеме”, яку печуть просто при тобі. Цей пляцок, який турки називають “гюзлеме”, може бути сирний, м’ясний, одним словом, що є, те клади в гюзлеме, буде гарантовано смачно.

Добре, а що робиться в безкоштовному барі ? Бар в готелях існує не для того, щоб відпочиваючі надирались до поросячого стану, а лише для того, щоб вони злегка випили. Захист від бухариків дуже простий: наливають все, що захочеш, але маленькими порціями.
“Алкоголь в малих дозах безпечний в будь-якій кількості”
Що пропонує бар ?
Крім пива, можна взяти вино, горілку, віскі, джин, текілу, ром. Турок-бармен додає в склянку лід і запитує, чим ще розбавити: різні там коли, спрайти, тоніки, а кращий варіант – соки.
Якби всі алкоголіки так пили, то на Землі зник би алкоголізм.

В барі черга майже завжди. Закуски береш сам: кавуни, фрукти, солодощі, різні ситні м’ясні закусони, серед яких – чудова гюзлеме, а випивку наливають бармени. Якщо сказати бармену, щоб не розбавляв, наприклад, кажеш бармену “только ром”, бармен не буде заперечувати, але прослідкує, щоб ти не приперся за наступною порцією через 5 секунд. Бармен гарантовано розуміє прості короткі окремі слова по-російськи, але не зрозуміє, якщо йому попробувати сказати “налей-ка мне двойную” або “слышь, милок, я бы повторил”.

Росіяни, традиційно, пробують напиватись, ніби вони в рідному Челябінську, чи Кемерово, чи ще десь. Спроби “мне двойную” або навіть адаптовані спроби “водка два” все одно не пролізають. Бармен або по-простому зайвого не дасть, або, якщо трошки говорить російською, каже “ты потом подойди”. Росіяни прогинаються і вирішують проблему. Взяв скляночку, в якій барменом налито не більше, ніж 50 грам горілки, відніс на свій стіл, далі знову займає чергу, знову отримує скляночку з маленькою порцією горілки, і так раз десять, часу у нього багато. Нарешті він сідає за стіл, дістає з штанів сир, прихований ще з обіду, а далі “за Россию, за Путина” з тактовим періодом 5 секунд випиває весь десяток скляночок, заїдає це добро сиром, а вже потім почне шукати, з ким “а поговорить ?”.
А за обідом як не він, то його дружина ще не таке показують ! Підійшовши до чудового, різноманітного “шведського столу” і обійшовши все кулінарне багатство кілька раз, воно запитує турка: “А макароны где ?”
Перед його пропитою мордою такий вибір, що не знаєш, чи вистачить оплачених днів в готелі, щоб все це перепробувати, але бидло хоче макаронів.
Нічого не поробиш ! Грошовита російська скотина також бажає відпочити в Туреччині, а в захопленому ним Криму йому якось “не кошерно”.

Не їжею єдиною і не випивкою єдиною цікавиться турист в Туреччині, і побутові дрібниці ніхто не відміняв. Хтось, захлинаючись від захвату, розказує, що “встав з лежака, пішов в море, а вернувся, а на лежаку вже свіжий рушник”. Хтось, навпаки, каже, що як не залишити долар прибиральникам, то понищать твої речі в номері.
І те, і друге – дурне перебільшення.

Проводимо експеримент, залишили в готельному номері 20 гривень. Гроші зникли, в номері добре прибрано.
Не залишали нічого, три дні підряд. В номері все культурно, ніхто нічого не прибирав.
Залишили 1 долар. В номері знову чудово прибрано.
І не треба таблички з надписом “Приберіть мій номер” або “Відчепіться”. Замість такої таблички в Туреччині справді використовується 1 долар США.

ГРОШІ, МАГАЗИНИ І РОЗВАГИ

Офіційною грошовою одиницею в Тереччині є турецька ліра, вона, як і гривня, має певний нестабільний обмінний курс до долара. У мене немає заперечень, це справді так, але мені ще не вдавалось побачити в Туреччині їхні турецькі гроші. Замість них в Туреччині успішно використовуються долари.
Хоч би десь побачив ту їхню ліру ! Цінники в доларах, весь розрахунок в доларах, здача в доларах. Найменша грошова одиниця, а заодно і найменша ціна – 1 долар. Ця ціна не зменшиться, навіть якщо захотів би купити сірників. Американцям вже пора подумати, чи не писати на доларах “United States of Turkey and America“. Може, хтось думає, що у турків проблема з дрібними американськими банкнотами, і нічим давати здачу ? Це у американців проблема з дрібними банкнотами, бо абсолютна більшість їхніх дрібних банкнот вже перекочували в Туреччину.

Цінники в магазинах існують лише для того, щоб ти, подивившись на ціну, запропонував продавцеві меншу ціну, а далі ви з продавцем, поторгувавшись, дійшли якоїсь згоди. Усміхнений продавець добре знає, що ціни у нього, традиційно, завищені, і на кожен товар він добре знає справжню ціну. А чому продавець усміхнений ?
Це тому, що він усміхнений завжди. Він з усмішкою закликає тебе зайти в магазин, він з усмішкою торгується і з усмішкою проводжає тебе на вихід, навіть якщо ти нічого не купив.
Не лише продавець усміхнений. Тобі в готелі приязно усміхаються прибиральниці, охоронці, бармени, офіціанти, працівники на ресепшині, усміхаються всі ці турки, які тут працюють. Саме ти є джерелом їхньої роботи, їхньої зарплати, і всі вони, без сумніву, хочуть знову побачити тебе через рік.

Ризик. Це слово, на жаль, супроводжує туриста в Туреччині. Хоч і рідко, але трапляється, що туристу запропонують дешеву і вигідну поїздку в хамам, чи ще кудись, а вже потім, як везучий варіант, виявиться, що це коштує в 2-3 рази дорожче, а як невезучий варіант, наб’ють, пограбують і викинуть з машини десь подалі від населених пунктів.
Турист завжди трохи ризикує в чужій країні.

А що ж це я забув про хамам ?
Формально кажучи, хамам – це турецька баня, але в хамам йдуть не лише для того, щоб стати чистим. Хамам – це додаткові масажні процедури, оздоровчі або просто розслабляючі. Це різні старовинні рецепти, за якими виготовляються  різні масла, мазі, все те, чим натирають відвідувача хамама під час різноманітних масажних процедур. Хамам – це не велике банне відділення, а окремі кабінки, чи для одного відвідувача, чи для пари, чи для сім’ї. Ось подивіться.


Ця усміхнена дівчина – професійний масажист в хамамі. До речі, вона українка, вона цілий сезон, із середини весни до середини осені, працює в Туреччині, весь інший час вона також працює масажистом, але вже в рідній Одесі. Вона не єдина українська заробітчанка в Туреччині, за приблизними підрахунками, кілька десятків тисяч українців щороку працюють в Туреччині на сезонних роботах. Некваліфікованою, підсобною роботою в Туреччині багато не заробиш, туди їдуть з України, і не лише з України, лише кваліфіковані спеціалісти, в основному це сфера обслуговування і туризму.

А туристи, до речі, їдуть не лише для того, щоб сидіти, як гриби, в готелі і іноді заходити в море. Дуже часто турист бажає додаткових розваг. Ось турист підійшов до цілого набору пропозицій.


Тут вам що завгодно !
Можна відвідати екзотичні печери Памукалє.
Можна побачити древню історію в Міра-Кекова.
Можна поплавати на небезпечних річках в небезпечних човнах.
Можна, навпаки, на шикарному і дорогезному “вітрильнику” (насправді корабель із звичайним дизелем, а щогли, вітрила і весь такелаж лише для красоти) відвідати дорогі, гарні і шикарні острови.
Можна в хамам, можна на квадрациклах, можна в аквапарки.
Огого ! Це лише одна з вивісок. Не сумнівайтесь, екзотичних пропозицій насправді набагато більше. Ціни, звісно, немаленькі, але є туристи, яких такі ціни не зупиняють.

ІНДИК

Вибачте, до чого тут індик ? Тут така справа… Туреччина і індик – це як брати рідні, хоча звучить трохи смішно.
Турки називають свою країну Türkiye, ця назва нікого не дивує. Якщо турок пише щось по-англійськи, він себе і свою країну по-англійськи називає Turkey, бо в традиційному англійському шрифті немає букви ü .
Ну і що ? Нічого особливого, але і по звучанню, і по написанню це слово повністю співпадає зі словом turkey, що в перекладі з англійської означає “індик”.
Саме так. Для когось – країна Туреччина, а для когось – країна Індик.

ДОДОМУ

Невже вона така, ця Туреччина ? Ні, справжньої Туреччини турист не побачить. Я і сам не знаю, яка справжня Туреччина, я знаю лише “туристично-відпочивально-морську” Туреччину. Але ця Туреччина, яку я знаю, і яка розміщена вздовж Анатолійського побережжя, стала такою ЗА ОСТАННІ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ.
Без вигадки.  Є місцеві фотографії, є документальні підтвердження, що до 90-х років 20-го століття лише де-не-де на Анатолійському побережжі були якось обладнані місця для відпочинку. Прибережні населені пункти з’єднувались вузькими, нерівними дорогами, по яких важко було проїхати машиною в погану погоду. Ну, зовсім, як наші сучасні сільські дороги. Турки з цього “нуля” підняли величезну індустрію відпочинку, набудували дороги, готелі, всю необхідну інфраструктуру. Не обійшлось без тих, хто постраждав від такої перебудови. Майже всі жителі прибережних сіл були переселені подалі від моря, вглиб Туреччини, а такий переїзд завжди створює проблеми для сільського господарства.

Вже й перекоси і проблеми є. Не вистачає людей в прибережній частині Туреччини для обслуговування цього гігантського відпочивального конвейєра. Готелі змушені будувати окреме тимчасове житло для своїх сезонних працівників, бо людині занадто довго і важко кожен день їздити на роботу по кілька годин туди, а потім кілька годин назад.
І все це зроблено приблизно за тридцять років. Що за ті самі тридцять років зроблено нами ?

Покидаємо гостинну Туреччину, проходимо “реєстрацію по-турецьки”. Даємо усміхненій дівчині свої паспорти, вона по базі перевіряє, що саме ці люди з цими паспортами мають летіти саме цим рейсом, і не хоче від нас ніяких додаткових паперів. Ніяких паперів ! У тебе є паспорт, і ти ще в Україні купив білет на зворотний рейс, а значить, все можна перевірити по інформаційній базі, без додаткової “платної реєстрації”. Дівчина сама робить необхідні дії по реєстрації нашого багажа, не вимагаючи, щоб ми “навчились читати і прочитали”, як в аеропорту Бориспіль, а далі вона з усмішкою показує, куди нам пройти далі. Там усміхнений митний контроль, з ввічливими усміхненими проханнями і поясненнями, без криків “вы что, первый раз ?”, далі усміхнений чоловік на паспортному контролі робить необхідні відмітки в наших паспортах,  і тепер лише погода може загальмувати наш відліт додому. Турецький прапор із перевернутим півмісяцем проводжає нас.
Я ще не знаю, де буду відпочивати через рік, але мушу сказати, що наш широкий світ справді цікавий.

Всім бажаючим продаємо наш інформаційний архів

Ви можете замовити ВЕСЬ наш файловий архів, його об'єм - більше 12 Гігабайт. Отримати можна в вигляді бандеролі з чотирма DVD-дисками, на яких ВСІ наші схеми, мануали, вся додаткова інформація, або завантажити вказаний архів через Інтернет. При завантаженні через Інтернет - вартість замовлення 120 грн, при замовленні на DVD-дисках - загальна вартість 200 грн при замовленні доставки звичайною Укрпоштою, або 220 грн при замовленні доставки Новою поштою. Оплата - після отримання замовлення.
Ось СПИСОК НАШИХ ФАЙЛІВ.
Для замовлення архіва треба перейти НА СТОРІНКУ ЗАМОВЛЕННЯ.
Схема мануал телевизора шасси, схему скачать бесплатно, ищу схему модулей, ищу шасси телевизора, схемы телевизоров, мануалы

Залишити відповідь (Leave a Reply)