Поради не вигадані мною чи кимось. Це гіркий досвід людини, яка по роботі бувала в Сирії, Лівії, Ізраїлі та інших країнах, яких спіткали бойові дії.
Спочатку – універсальні, загальні рекомендації
1. Спокій.
Всім відомо, що головний союзник війни – паніка, а головний ворог – спокій. Перша порада: «Залишайся там (кафе, магазин, офіс, школа, церква, квартира тощо), де тебе спіткало бомбардування». Як показав досвід, і справді, ті, хто бігли, потрапляли під ракетні обстріли або перехресний вогонь, а ті, хто пересиджував, — виживали.
2. Про бомбосховища.
Найголовнішою порадою, яку дають сьогодні, є тема бомбосховищ або укриттів. Але все те, що у нас називають бомбосховищем і куди пропонують «спуститися», щоб перечекати активні фази боїв, не що інше, як небезпечні пастки. Не знаю, які бомбосховища на Заході, але у нас нормальних бомбосховищ практично немає. Є правило трьох (три хвилини без повітря/три дні без води/три тижні без їжі). Так ось, у будь-якому укритті, в яке ви захочете спуститися, має бути автономна система кондиціювання та подачі води. Якщо в підвалі, в який ви спустилися, немає джерела води і повітря — це потенційна пастка, в яку людина потрапила добровільно. У разі попадання снаряда в таке приміщення вибратися самостійно не вдасться. Під час війни розраховувати доводиться в основному на себе, на свої знання. Найкращим укриттям (не бомбосховищем, а укриттям) для людей, які живуть у зоні бойових дій, є їхній будинок.
У кожній квартирі/будинку є простір між кімнатами (коридор, холл). Цей простір рекомендується зробити аварійним житловим модулем, оскільки саме він знаходиться між конструкційними стінами будинку. Там можна повністю залишитися автономними по відношенню до зовнішнього світу, що надасть відчуття спокою передусім панікерам і дітям. Також у міжкімнатному просторі можна спокійно використовувати світло, чого категорично не можна робити в кімнатах з вікнами, які виходять на вулицю, щоб мимоволі не стати провокуючим фактором як для росіянина зі зброєю в руках, так і для мародерів. Простіше кажучи, в кімнатах з вікнами вночі не бажано включати світло, ліхтарик, палити свічки і т.д.
3. «Тривожна валізка».
Серед рекомендацій, які нам озвучили, далеко не останнє місце займає сумка з найнеобхіднішими речами. В будь-якому випадку ви завжди візьмете не все, що вам знадобиться надалі. Якщо ви залишитеся вдома, то все необхідне буде під руками.
Заспокоюйтесь, йдіть за своїми природними бажаннями, крім паніки і страху. Наприклад, якщо вам хочеться шоколаду і у вас є шоколад, їжте шоколад.
Запас ліків, медикаментів рекомендується зробити з розрахунку на два місяці. А ось їжею, що швидко псується, з маленьким терміном придатності запасатися не рекомендують, бо їсти буде хотітись мало. В основному акцент радять робити на те, що можна їсти, не готуючи (консерви, горіхи, печиво, тощо), і те, що їдять діти.
Не знаю, що ви покладете в тривожну валізку, але якось знайдіть спосіб взяти з собою легеньке, тоненьке укривало і щось (наприклад, каремат), щоб підстелити і лягти. Навіть одна ніч в холодному бомбосховищі (перевірено) – це просто біда.
4. Вода.
Усі знають, що у великих містах вода з-під крана не дуже придатна для пиття, хоча придатна після кип’ятіння. Це стосується квартир, а ось у бомбосховищах з водою є і буде ще гірше, що є фактором для того, щоб туди без необхідності не спускатися.
Що рекомендується: дуже можливо, що буде припинена централізована подача води на деякий час, і цей час може бути значним. У великих містах є мережа автономних джерел води, де воду можна було б роздобути в пішій доступності. Цю систему ми назваємо “колонка”, “бювет”, “джерело” тощо, і вона добре зарекомендувала себе. Домашній запас питної води обов’язковий. Кілька літрів ВОДИ ПОТРІБНІ також в «тривожній валізці».
5. Електрика.
Скрізь будуть перебої з електрикою. Простіше кажучи, можливо, її не буде, як не буде бензину, газу та інших енергоресурсів.
Пам’ятайте, що мобільні телефони не можуть протриматися довго без заряджень.
Рекомендується: зарядити доступні вам мобільні телефони, вимкнути їх і користуватися ними по черзі (сів один – включили інший). Так ви продовжите свою автономність і максимально довго будете на зв’язку з рідними та близькими. Також рекомендується зарядити все, від чого можна зарядити телефон.
Якщо в домі надовго пропадає електрика і в домі стає дуже тихо і сумно, не варто розважатись із телефоном, він розрядиться швидше, наж хочеться. Раціональніше мати окремий невеличкий акумуляторний радіоприймач, зможете почути новини, чи просто послухати музику чи якусь передачу. Така “психологічна допомога” і корисною і потрібною.
6. Телефон.
Якщо ваш населений пункт окупований, і окупанти відібрали у вас телефон, знайдіть спосіб (сусіди, знайомі) повідомити про це мобільного оператора (Київстар, Водафон, …), щоб заблокувати номер, бо ця російська сука відібрала телефон не лише від патологічної російської жадності, а для того, щоб мати зв’язок.
7. Якщо ви курите.
Перш за все – скористайтесь війною і покиньте куріння. Але якщо не вистачає сил терпіти, то просто знайте, що бажання курити з часом само зменшиться. Ваші муки – не вічні. Спроби робити самокрутки і курити засушену траву, чи чай, не полегшать ваш стан: вашому організму потрібен не дим, а нікотин.
8. До приїзду медицини. Тут детальніше, врятуйте себе, або когось.
Якщо поруч з вами – людина в біді, то при допомозі спочатку ЗАВЖДИ потрібно пересвідчитись в відсутності небезпеки для себе чи оточуючих.
– людина, яка тоне, може потягти за собою ще двох-трьох рятівників.
– людина від впливом отрути, травми голови і ще деяких чинників може нанести травми чи спричинити смерть своїм рятівникам.
Що ви можете зробити, доки поруч немає кваліфікованої медичної допомоги ?
– Раптова зупинка кровообігу
Визначити наявність свідомості – обережно потрясти за плече та голосно звернутися до нього, наприклад, «З Вами все гаразд ? Вам потрібна допомога?»;
Якщо реагує:
а) залишити його у попередньому положенні, якщо йому нічого не загрожує;
б) з’ясувати характер події, що сталася;
в) здійснити виклик медиків та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
г) за необхідності надати дорослому зручного положення;
Якщо не реагує:
а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
б) повернути на спину та при необхідності відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо стан постраждалого пов’язаний з отриманням травми, наприклад падіння з висоти, вважати, що у нього є травма в шийному відділі хребта. В такому випадку слід максимально обмежити рухи в шийному відділі хребта;
в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати до 10 секунд. Якщо виникли сумніви чи є дихання, або воно ненормальне, вважати, що дихання відсутнє.
– Порушення прохідності верхніх дихальних шляхів (попало стороннє тіло)
1) ознаки часткового порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий може говорити, кашляти, дихати;
2) ознаки повного порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий не може говорити, не може дихати, здійснює безмовні спроби кашляти.
При частковому порушенні прохідності дихальних шляхів:
а) заохочувати постраждалого продовжувати кашляти;
б) у випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими, прохідність дихальних шляхів відновлено, оглянути постраждалого, здійснити виклик медиків;
При повному порушенні прохідності дихальних шляхів:
а) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
б) нанести до п’яти ковзних поштовхів по спині. Це може відновити прохідність дихальних шляхів.
– Масивна зовнішня кровотеча
При кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:
а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;
б) накласти пов’язку, що тисне.
При кровотечі не з кінцівки, а з тіла постраждалого важко без кваліфікації і потрібних знань зупинити кровотечу, але, при відсутності перев’язочних матеріалів кровотеча буде меншою, якщо положення лежачого постраждалого таке, щоб своєю вагою максимально закривати рану. Зменшення кровотечі – це завжди шлях до порятунку.
– Термічні опіки
1) перший ступінь опіку – почервоніння шкіри, набряклість і біль;
2) другий ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених рідиною;
3) третій ступінь: пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;
4) четвертий ступінь (обвуглення): пошкодження всієї товщі шкіри з ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.
Що ви можете зробити ?
Припинити дію високої температури на постраждалого, при необхідності зняти з постраждалого тліючий одяг. Не боятись гасити вогонь на тілі постраждалого;
Зняти прикраси, які є на ділянці опіку;
Заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
Охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20
хвилин водою кімнатної температури;
Накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку, якщо така є. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;
За наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. При випадковому пошкодженні міхурів накласти пов’язки, як описано вище;
При опіках більше ніж 20 % площі тіла потрібно накрити постраждалого покривалом.
– Перелом кісток кінцівок
Переломи є відкриті і закриті.
Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки:
1) наявність рани в місці перелому;
2) кровотеча з рани;
3) біль в області рани;
4) порушення функції ушкодженої кінцівки;
5) неприродне положення кінцівки;
6) патологічна рухливість у кінцівці;
7) хрускіт у місці перелому;
8) наявність уламків кістки в рані.
Ознаки закритого перелому кісток кінцівки:
1) неприродне положення кінцівки;
2) біль в області рани/деформації кінцівки;
3) патологічна рухливість в кінцівці;
4) хрускіт в місці перелому;
5) гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі);
6) порушення функцій ушкодженої кінцівки.
Основа допомоги – фіксація місця перелому, нерухомість постраждалого і виклик медиків.
– Ураження струмом чи блискавкою
При ураженні постраждалого блискавкою не бійтеся торкатися постраждалого, це безпечно, електрики від блискавки в ньому не залишилось. При ураженні електричним струмом пам’ятайте, що джерело ураження – зовсім поруч, спочатку треба припинити вплив електричного струму та лише потім надавати йому необхідну допомогу.
Після ураження струмом чи блискавкою постраждалий може бути при свідомості і навіть вважати, що він зараз кудись піде, хоча він ще й досі за крок від смерті. Без кваліфікованої медичної допомоги він може померти і за добу, тому контроль за постраждалим до приїзду медиків просто обов’язковий. Якщо медики кажуть про госпіталізацію, це наказ, а не побажання.
– Допомога постраждалим в умовах бойових дій
Зона прямої загрози – це місце, де проводяться бойові дії та наявна висока загроза життю рятувальника, не лише постраждалого.
Зона непрямої загрози – це місце, яке наближене до зони бойових дій та є ймовірність отримання поранення особами, що надають домедичну допомогу.
Зона евакуації – це місце, яке віддалене від місця проведення бойових дій.
Найбільша небезпека – зоні прямої загрози. Дуже страшно, і забуваються будь-які поради і навички. Якщо пробувати згадати, що страх повинен бути, і страх не повинен вас паралізувати, то легше не стане, але з’явиться можливість виконувати правильні дії, щоб врятувати себе та інших.
Загальні поради: при можливості переміститись в укриття, при можливості надавати самодопомогу, намагатись убезпечити себе від отримання додаткових поранень. Основа допомоги – переміщення в зону непрямої загрози.
Із особистої практики
1. Шанси на стабільний Інтернет під час війни – практично нульові, хіба що ви в дуже глибокому тилу. Стаціонарний Інтернет дуже залежить не лише від того, чи є у вас електрика, а також від того, чи є електрика на транзитних вузлах провайдерів. Так само погано з мобільним Інтернетом, незважаючи на підвищення цін і запевнення “наша мережа захищена”. Тому звикайте до нового користування Інтернетом:
– якщо голосовий зв’язок не діє, треба спробувати передавати і приймати текстові повідомлення.
– якщо по мережі Інтернет голосові і текстові повідомлення не передаються, згадайте про звичайні SMS-повідомлення.
2. Враховуючи пункт 1, ви при відсутності електрики сидите практично без ніякої інформації через Інтернет. Перевірено, що дуже допомагає іноді слухати періодичні новини чи просто музику через звичайний акумуляторний радіоприймач.
3. Добре, якщо електрика хоч іноді є. Якщо її нема надовго, то через пару днів вже нема від чого зарядити телефон чи ліхтарик. Власна невеличка сонячна панель невеликої потужності (довжина не більше 50-70 см, заявлена потужність не більше 20 Вт, реальна потужність разів в п’ять, а то й десять, менша) дуже виручає, щоб заряджати хоча б телефони і ліхтарики. Можна, наприклад, в світловий день заряджати акумулятор ноутбука, щоб годинку (до наступного дня) користуватись ноутбуком.
Якщо у вас електроплита, а електрики немає, то найбільш небезпечні маленькі “одноразові” газові балончики надзвичайно невеличкої ємності. Значно надійніший перевірений на тисячах туристів 5-літровий пропановий балон із туристичною газовою “плитою” на одну конфорку. Зберігається він не в квартирі, хоча на балконі також всяке може бути. Ви можете почути від “знавців”, що балон з газом може вибухнути, але балон не вибухає НІКОЛИ. Вибухає газ, якщо ви допустите витікання газу, а ці маленькі одноразові китайські балончики дуже легко пошкоджуються і далі йде витікання газу з усіма наслідками.
4. Тримайте вдома запас води, навіть якщо вода в крані гарантовано не пропадає. Запас питної води, який ви іноді, можливо, оновлюєте, і значно більший запас технічної води, його оновлювати не треба. Ну, і запас їжі, яка не псується, на три дні треба мати.
5. Інформація. Ваш психологічний стан так само важливий для вас, як їжа і вода. Не все, що ви прочитали в Інтернеті, є правдою. Більшість новин – це або трохи покращені офіційні новини, або новини “все пропало, і буде ще гірше”, а реальну, правдиву інформацію треба потрошки виловлювати з Інтернета. Якщо ви не впернені в правдивості того чи іншого інформаційного каналу, для вас є загальне правило: все, що “занадто добре” чи “занадто погано” – це неправда. Що стосується телевізора і радіо, то тут трохи більше правди, але вона не вся. Дуже часто замовчується все те, що “шкодить владі і президенту”.