Важко згадати сферу людської діяльності, де було би так багато неправильних переконань, міфів, чуток, де розповідали би так багато неправди, як в автомобільній індустрії. Думаю, деякими конкурентами “автомобільних байок і вигадок” можуть бути лише релігія і політика. Ознайомимось з деякими оманливими твердженнями, в які так люблять вірити автомобілісти.
• Ми – автомобілісти. Це неправда, бо цю назву ми несправедливо “захапали” у автомобілістів, тобто у людей, які конструюють і виготовляють автомобілі. Ми з вами цього не робимо, ми – автовласники.
• Антиблокувальна система гальмування (Anti-lock braking system, ABS) завжди зменшує гальмівний шлях. Це не так, система оптимізує режим гальмування, і в деяких випадках це може трохи збільшити гальмівний шлях, якщо гальмування йде на сухій, жорсткій поверхні. Також система зменшує “пробуксовування” одного з ведучих коліс, коли одне з цих коліс знаходиться на більш слизькій поверхні, ніж інше. Також функцію зменшення пробуксовування виконує віскозна муфта.
Що робить система ABS ? Вона лише не дозволяє ні одному колесу крутитись занадто швидше від інших, або занадто повільніше від інших. Це досягається зменшенням гальмування того колеса, яке крутиться занадто повільно, або, якщо одне з ведучих коліс крутиться занадто швидко (пробуксовка на льоду), система підгальмовує його, щоб колесо, яке знаходиться з ним на одному диференціалі, крутилось швидше.
• “Антикрило”, причіплене десь над багажником, допомагає економити паливо. Насправді це не так, правильно розраховане і виготовлене антикрило трошки збільшує зчеплення коліс автомобіля з дорогою на особливо великих швидкостях. Ніякої економії палива немає.
Але “аеродинамічні” форми кабіни тягачів для плечевих причіпів справді зменшують аеродинамічний опір всієї “фури” на великій швидкості, і дають зовсім незначну економію палива.
• Автомобілі ВАЗ та аналогічні дуже дешеві в обслуговуванні і експлуатації. Комплектуючі справді значно дешевші, і якість їх значно нижча. Крім того, для обслуговування таких автомобілів прийнято звертатись не в кваліфікований сервіс, а “куди завгодно”, це справді знижує ціну і якість сервісного обслуговування. Так що “дешевість” суб’єктивна.
• “Безкамерна” покришка менше потребує підкачування, якщо в неї додатково вставити автомобільну камеру. Дивно, але це не так. Безкамерні покришки з’явились не для видатної економії на відсутності самої камери.
По-перше, безкамерні шини витримують значно більший груз.
По-друге, безкамерна шина значно менше пропускає повітря, якщо ви вже прокололи колесо невеличким гострим предметом, наприклад, маленьким цвяхом. У вас більше шансів на безкамерній проколотій шині доїхати до шиномонтажа, а іноді можна ще тиждень їздити, дивуючись “чому колесо почало трохи пропускати”.
Так що камера всередині безкамерної покришки не покращує ситуацію.
• Бензин з більшим октановим числом, ніж той, на який розрахований двигун, забезпечує більшу потужність двигуна. Не просто так з’явилась ця байка. Погано відрегульований карбюраторний двигун може на багатьох режимах давати незначну детонацію, яку водій не помічає, і виникає ефект, ніби на більш високооктановому бензині “їде краще”. Можлива також ситуація, коли вам на заправці наливають бензин, який вже розбавлений дешевшим бензином з нижчим, ніж треба, октановим числом, після такої заправки здається, що “на кращому бензині їде краще”. Нормально працюючий і добре відрегульований двигун не покращить свої характеристики, якщо замість якісного штатного бензину заливати якісний більш високооктановий.
• В теплу погоду шина від нагрівання може лопнути. Шина справді може лопнути, але ВІД ЧАСУ, а не від погоди. В дефектних місцях на покришці автомобільного колеса йде значний локальний розігрів, і саме цей розігрів може призвести до того, що покришка під час їзди може розірватись і спричинити аварію.
• Взимку треба прогрівати двигун до робочої температури. Ні, достатньо, щоб стрілка указчика температури хоча б почала рухатись. Це означає, що двигун вже прогрітий приблизно до 30-40 °C.
• В особливо жаркий літній день повітря в колесах так нагрівається, що це призводить до додаткових аварій через розрив покришки. Це також не є правдою, і для підтвердження треба прочитати шкільний підручник фізики. При нагріванні на 1°C тиск повітря при 1 атмосфері збільшується на 1/273 атмосфери. Далі рахуємо. В колесі легкового автомобіля, вважаємо, 2 атмосфери, а насправді 3 атмосфери, бо манометр показує РІЗНИЦЮ між тиском в колесі і атмосферним тиском, який становить приблизно 1 атмосферу, і при збільшенні температури повітря аж на 20°C зміна тиску складатиме лише 0.2 атмосфери. Та ми й самі не звертаємо уваги, доки зміна тиску в колесі не відійде від номінальної до 0.3-0.4 атмосфери, аж тоді підкачуємо. Так що, якщо вчора температура повітря була 20°C, а сьогодні вже 40°C, то аварія може бути, але лише через неуважність водія від великої спеки.
Хто хоче, нехай перерахує тиск в паскалях, результат той самий.
Зараз хтось занадто уважний запитає: виходить так, що при збільшенні температури на 20°C тиск нашої атмосфери за законом Паскаля також збільшиться, і за розрахунками приблизно на 0..07 атмосфери ? Ні, закон Паскаля формулюється для закритого простору. Наш атмосферний тиск визначається густиною повітря, і вона змінюється, але в першу чергу при збільшенні висоти на рівнем моря, а також є атмосферні коливання тиску, вони слабо залежать від температури повітря. Ось така шкільна фізика.
• “Газ” в шинах замість звичайного повітря знижує витрату палива і поліпшує керованість автомобіля. Насправді використання газів, легших від звичайного повітря, на кілька десятків грам знижує вагу колеса в гоночних автомобілях, і ці кілька десятків грам під час гонок “Grand Prix” (Великий Приз) та аналогічних можуть бути корисними. А для нас з вами “закачка шин газом” – це лише додаткове годування дармоїдів з автомобільного сервісу.
• Двигун не заведеться, якщо в бак насипати цукру. Або взагалі зіпсується. Саме такий епізод був в відомомому і цікавому фільмі “Роззява”. Незважаючи на фільм, нічого з двигуном не станеться, але якщо потім розібрати двигун, можна побачити додатковий нагар в камері згорання. Словом, насипати цукор – недобре, але нема такого ефекту, як в фільмі.
• Підвищений від норми тиск в колесах знижує знос покришки і дає економію палива. Насправді нормований тиск добре прорахований, і підвищений тиск лише збільшує аварійність, і не економить паливо, і практично не зменшує знос покришки.
• Дизель менш токсичний, ніж бензиновий двигун. Насправді дизельний двигун дуже токсичний, в вихлопі дизеля дуже багато оксидів азоту, серед них оксид азоту(II), нітроген(II) оксид, монооксид азоту. Словом, двигун також шкідливий. Додатково, враховуючи низьку якість вітчизняного дизельного пального, в вихлопі дуже багато сажі.
• Дизельний двигун довше служить. Це не так, при більш-менш одинакових характеристиках бензинового і дизельного двигунів моторесурс у них приблизно одинаковий.
• Їзда без глушника додає потужності двигуну. Нібито так, але не більше, ніж 10%. Так що не варто їздити без глушника. А їзда з добре забитим глушником чи каталізатором віднімає до 20% потужності, це справді погано.
• Їзда відразу після заведення двигуна, без прогрівання, еквівалентна додатковому пробігу в 100 (1000) км; Ну, тут вже у кого яка фантазія. А ось цифри з технічної літератури. Заведення двигуна взимку при -20 °C і прогрів до робочої температури дає знос двигуна, еквівалентний зносу при 1.5-2 годинах роботи в режимі холостого ходу при штатній температурі двигуна. Тобто двигун справді зношується при заведенні в особливо холодну пору, але не трагедійно. А от їхати відразу після заведення двигуна справді не варто.
Також не треба, завівши взимку двигун, відразу його глушити, бо кілька десятків таких дій – і двигун перестане заводитись, доки ви не відчистите всі свічки двигуна від міцного, твердого шлаку.
• Не можна власникам іномарок дозволяти “прикурювати” від їхнього автомобіля, “бо настройки зіб’ються”. “Прикурювати” – це коли одна машина не заводиться, а від акумулятора другої двома досить товстими електричними дротами робиться під’єднання до акумулятора тої машини, яку не вдається завести, і з допомогою додаткового акумулятора, може, заведеться.
Чи справді є небезпека, що “зіб’ються настройки” ? Ні, небезпека в іншому.
По-перше, двигун тої машини, “яка допомагає”, не повинен працювати, бо може згоріти генератор. Це реальна небезпека, на відміну від “настройок”.
По-друге, якщо в проблемній машині закоротка на стартері, то зіпсується ще й акумулятор другої машини.
По-третє, відключення акумулятора в машині з працюючим двигуном після збільшення обертів двигуна (“газування”) може викликати поломки в електрообладнанні, куди гірші, ніж будь-які “настройки”.
Звісно, всі ці проблеми можуть бути, АЛЕ НЕ ЗАВЖДИ.
• Не можна в деяких іномарках відключати акумулятор, “бо потім не заведеться“.
Заведеться, заведеться ! Але неприємності можуть бути.
В деяких автомобільних контролерах, якщо був відключений акумулятор, після підключення акумулятора двигун може перші 30-60 секунд не заводитись. Контролер робить деякі стартові перевірки, а також переписування власної керуючої програми із FLASH-пам’яті в RAM-пам’ять, яка характеризується надзвичайно малим током споживання, така пам’ять традиційно робиться по КМОП-технології, коротше кажучи, “підключив акумулятор, і трошки почекай”.
В деяких ненових автомобільних контролерах не дуже добре працює система стартового “скидання” контролера в режим запуска, доводиться кілька раз підключати і відключати акумулятор, доки контролер, нарешті, запуститься нормально.
В деяких контролерах відключення акумулятора записується в “буфер помилок”, і доводиться “прочитати і скинути помилку” за визначеним алгоритмом, аж тоді машина заведеться.
• Необхідна сезонна, хоча б два рази на рік, прокачка гальм і прочистка форсунок (інжекторів). Ну, дуже цінна порада ! А ще краще два рази на рік просто підїжджати до СТО і просто давати працівникам гроші. Пояснюю.
Нормально працююча гальмівна система двигуна не потребує ніякого “сезонного прокачування”. Раз на 2-3 роки можна дозволити собі “оновлення” гальмівної рідини, гумовою грушею висмоктуєте стару рідину з розширювального бачка і наливаєте в бачок нову, тої самої марки, і того самого виробника.
Брудні інжектори відразу заявляють про себе погіршеним розгоном, з невеличким розхитуванням машини вперед-назад при розгоні, особливо на менших передачах. Немає такої проблеми, розгін прекрасний – значить, інжектори чисті. А особливо брудні інжектори засвічують лампочку “CHECK ENGINE“, причому помилку дають якусь незрозумілу, начебто погано працює лямбда-датчик.
• “Оригінальні” запчастини завжди краще альтернативних. Це речення треба зформувати більш правильно. Правильно, по технології виготовлені запчастини завжди кращі від запчастин, виготовлених із порушенням технології, при цьому не має значення, як називається фірма-виробник.
• Перший автомобіль зробив Карл Бенц.
Ні, авторами автомобіля також можна назвати багатьох інших людей.
Перші експерименти з використанням двигунів, які спалюють газ, були проведені швейцарським інженером Франсуа Ісааком де Рівасом у 1806 році, його двигун працював на воднево-кисневій суміші. У 1826 році англієць Семюел Браун експериментував з двигуном на водневому паливі для руху транспортного засобу. Бельгієць Етьєн Ленуар також експериментував з одноциліндровим двигуном внутрішнього згоряння на водневому паливі, у 1860 році був зроблений тестовий пробіг із Парижа в Жуенвіль-ле-Пон, близько 9 кілометрів колісний екіпаж з двигуном проїхав приблизно за три години.
В 1864 році у Відні, столиці Австро-Угорської імперії, винахідник Зігфрід Маркус помістив рідинний двигун внутрішнього згоряння на чотирьохколісний транспортний засіб, відомий як “перша машина Маркуса”. 21 червня 1864 року Маркус отримав привілей на низьковольтну систему запалювання типу “магнето”, 30 березня 1865 року отримав привілей на карбюратор. Маркус повернувся до свого винаходу лише через 10 років. Його наступний автомобіль був готовий в 1888 році. Він мав характеристики типового сучасного автомобіля: чотири колеса, рульове управління, високошвидкісний чотиритактний двигун внутрішнього згоряння (одноциліндровий) з розпилювачем палива, як в традиційних карбюраторах, і електричним запалюванням “магнето”, двигун мав потужність 0.55 кВт (0.75 кінських сил).
Маркус першим застосував в автомобілі електричне запалювання. Він отримав більше 39 австрійських «привілеїв» і 92 зарубіжних патенти з 14 країн на електричні телеграфні апарати, газове обладнання і двигуни внутрішнього згоряння. Але він ніколи не брав патенту на автомобіль і не вважав себе його винахідником.
Карл Бенц побудував свой перший автомобіль у 1885 році в Мангаймі. Бенц одержав патент на свій автомобіль 29 січня 1886 року і почав перший випуск автомобілів у 1888 році, після демонстраційної поїздки його дружини Берти Бенц від Мангайма до Пфорцгайма і назад у серпні 1888 року.
У 1889 році в Штутгарті Готтліб Даймлер і Вільгельм Майбах зконструювали автомобіль, НЕ ПОДІБНИЙ на карету з двигуном, розміщення пасажира і водія було принципово інакшим.
Далі список імен можна продовжувати на десятки сторінок.
• Популярний німецький автомобіль «Фольксваген Жук» (Volkswagen Käfer) розроблений Фердинандом Порше.
Ні, трохи не так. Друга світова війна на деякий час допомогла приховати справжнє авторство. Розробка моделі була проведена чеським автовиробником “Tatra”, автор – австрійський інженер Ганс Ледвінк. Після війни за судовим позовом “Tatra” було підтверджено авторство виробника “Tatra”, і в 1961 році компанія “Volkswagen” виплатила чехам істотну компенсацію, щоб врегулювати справу поза судом.
• CD-диски на лобовому шклі автомобіля не дають радару засікти швидкість самого автомобіля. Ну, це просто дурість. Навіть якщо повісити замість CD-дисків справжню трипль-призму (інша назва – кутовий відбивач), це не буде засліплювати фотоприйомну частину лазерного радара, так що ідея із CD-дисками просто безтолкова. А радіочастотний радар взагалі плює не те, що висить в кабіні водія, адже такий радар працює не в оптичному діапазоні.
• “Сітка” на номерах не дасть камері відеоспостереження прочитати номери автомобіля. По-перше, не всі камери спостереження мають таку роздільну здатність, щоб прочитувати номери. Багато камер спостереження призначені для оцінки загальної ситуації на дорозі. Але камери з автоматичним розпізнаванням номера не обманути ніякою сіткою, а якщо номер закритий якою-небудь перешкодою, камера подає сигнал, що рухається автомобіль із закритим чи відсутнім номером.
• Спускаючись згори, краще вмикати нейтральну передачу, тоді йде економія палива.
З цим перлом воюють в автошколах, але перемогти не можуть. Відповідь доведеться розбити на дві частини.
Якщо ви їздите старенькими “Жигулями” чи іншою неновою карбюраторною машиною, і в карбюраторі вже давно якимось горе-механіком відключений режим “відсічки палива”, то немає значення, чи ставите ви на нейтраль, чи ні, витрату бензину це не змінить. Відключити в карбюраторі “відсічку палива при примусовому холостому ході” – це улюблена дія дебілів на СТО, які вже вивчили, що гайка закручується вправо, а відкручується вліво.
Якщо ви їдете трохи кращою машиною, то універсальне правило: ніколи і ніде не варто “котитись на нейтралі”. Якщо ви їдете згори, ви не вимикаєте передачу, легесенько гальмуєте двигуном, і подача бензину в двигун відключена. Значить, малесенька економія.
• Якщо на автозаправці натиснутий курок заправного “пістолета” тримати напіввідкритим, бензину заллється більше за ті ж самі гроші. Це хто тут такий розумний ? Датчик лічильника бензину на автозаправці рахує із роздільною здатністю 10 мл, його не обманиш такою примітивною дією.
Але тупе жлобство заправників ще ніхто не відміняв. Якщо ця бидлота бачить, що водій неуважний, то бидло, примаючись за “пістолет” заправного шланга, обов’язково припинить заправку на 2-3 літри раніше, ніж оплачено. Вони завжди “з великою турботою” запитують водія: “На скільки літрів ви заправляєтесь ?” Ваша традиційна відповідь: “Відійди, не твоє діло”.
• Японські двигуни для легкових автомобілів можуть “пройти” без ремонтів до мільйона кілометрів. Це лише розповіді. Знайдіть японський двигун, який витримав такий пробіг без ремонтів, і японці куплять у вас цей двигун за мільйон доларів. Або куплять вас, щоб поставити в музей разом з двигуном.
ДАЛІ БУДЕ. Стаття не закінчена.
Пропоную також додаткові статті для автовласників