Не телевізором єдиним !
Пройшли ті часи, коли мене і моїх колег по телевізійному сервісу просили відремонтувати дорогий і дефіцитний відеомагнітофон чи трохи дешевший відеоплеєр. Інші часи – інші пісні, і вже раз за разом просять відремонтувати не телевізор, а комп’ютер.
Я навіть не подумаю в одній статті охопити всю тему “ремонт всіх комп’ютерів, швидко і назавжди”, а приділю увагу лише невеличкій частині цього гігантського завдання.
Не буду розглядати комп’ютери переносного, мобільного конструктиву, це в основному ноутбуки і планшети, а зупинюсь на стаціонарних побутових комп’ютерах. Може, у когось ще працює старенький комп’ютер конструктиву AT, я не дуже в це вірю, бо абсолютна більшість користувачів вже давно використовує конструктив ATX, ну, і варіанти: mini-ATX, micro-ATX. Це не назавжди, виробники комп’ютерів помаленьку переходять на материнські плати з одним-єдиним вхідним живленням, і ще не вирішили остаточно, чи використовувати живлення 12-19V, як у ноутбуках, чи, може, все-таки взяти 24V.
Значить, конструктив ATX буде помаленьку відмирати.
Значить, треба підтримувати і періодично ремонтувати ці комп’ютери, бо комплектуючих, а головне, блоків живлення для таких комп’ютерів буде в продажу все менше.
Значить, підготуємось до ремонту.
Що псується в звичайному побутовому комп’ютері, який десь стоїть у вас на комп’ютерному столику, чи на звичайному столі, чи навіть на підлозі ? Ось такі варіанти:
1. Комп’ютер іноді “зависає”, чи сам перезапускається, словом, грає на ваших нервах. Найбільш вірогідна причина: або погано працює оперативна пам’ять (вона погано працює або “просто так”, або через погані контакти), або проблема з блоком живлення.
2. Комп’ютер все гірше стартував, і нарешті перестав запускатись. Найбільша вірогідність, що проблема з блоком живлення.
3. Комп’ютер нібито й працює, але при спробі пограти в складні, динамічні комп’ютерні ігри починає працювати з помилками в зображенні на дисплеї, а то й перезапускається чи зупиняється. Треба підозрювати блок живлення.
Це все ? А як же тоді із “оптимізацією і чисткою операційної системи”, “нехваткою оперативної пам’яті”, “потребою в кращій відеокарті”, “перерозподіленням файлової структури” та іншими приколами комп’ютерних “майстрів” ? Як обійтись без “особливо якісної чистки вентилятора чи обох вентиляторів”, “обов’язкової періодичної заміни термопасти”, “особливої дефрагментації спеціальною програмою” та іншими дурницями, за які “комп’ютерний майстер” хоче грошей ?
Відповідаю: “це всього-навсього залізниця“. Хто не читав книгу Карела Чапека “З життя комах”, той здивується такій відповіді.
Начхати на “комп’ютерних майстрів”, розкриваємо наш погано працюючий чи непрацюючий комп’ютер і дивимось, що там. Ось він, популярний блок живлення конструктиву ATX.
A – мережевий фільтр
B – низькочастотний випрямляч із змінного струму в постійний. Як правило, діодний мостик із обмежуючим резистором
C – допоміжний перетворювач
D – випрямляч
E – блок управління
F – ШІМ-контролер
G – каскад основного (робочого) перетворювача
H – високочастотний випрямляч із згладжуючим фільтром
J – система охолодження (вентилятор)
L – блок контролю вихідних напруг
K – захист від перевантаження
+ 5_SB – 5 Вольт чергового живлення (присутнє завжди, незалежно від режиму роботи блока живлення)
P.G. – інформаційний сигнал, іноді позначається як PWR_OK, необхідний для запуску робочого режиму блока живлення
PS_On – сигнал запуску блока живлення, логічний “0” на цій лінії запускає робочий режим
Отже, в режимі очікування (інша назва – черговий режим) блок видає на материнську плату малопотужне живлення 5 Вольт і чекає, коли на лінію PS_On подадуть логічний “0“, інакше кажучи, закоротять на “землю”. Добре, а де шукати всі необхідні напруги і сигнали на роз’ємі, який підключається до материнської плати ? Ось він, необхідний нам роз’єм.
Позначені кольори – це “такі, як мають бути”, а в суворій реальності деякі з цих кольорів можуть відрізнятись. Нам важливий не так колір, як місце контакта на роз’ємі.
Починаємо діагностику блока живлення. Блок відключений від материнської плати, розібраний, ми міряємо чергове живлення 5 Вольт.
Немає ? Йдемо традиційним шляхом: запобіжник, мережевий фільтр, діодний мостик з обов’язковим обмежуючим резистором на кілька Ом, доходимо до двох, а то й трьох імпульских перетворюючих трансформаторних блоків. Один з них – для чергового живлення, із малесеньким трансформатором, другий – для робочого живлення, тут трансформатор значно більший, і буває, що є третій трансформаторний вузол, він для синхронізації чергового і робочого вузлів, щоб в робочому режимі вони працювали на одній частоті і не створювали інтермодуляційних перешкод. Подивіться самі.
Ремонт імпульсного блока живлення комп’ютера нічим не відрізняється від ремонту імпульсного блока живлення будь-якого іншого електронного пристрою. Для успішного ремонту рекомендую два паяльники, осцилограф і лампочку розжарювання на 100 Вт чи 60 Вт, не важливо.
Навіщо два паяльники ? Один паяльник, потужністю можливо, 25 Вт, для роботи з дрібними деталями, а без другого, потужністю, думаю, не менше 60 Вт, вам ніяк не випаяти з плати радіатор з двома чи трьома транзисторами, а інакше їх ніяк не замінити. Не вірите ? Подивіться на фото.
Осцилограф також обов’язковий ? Це вже залежить від вашої геніальності. Можливо, вам і тестер не потрібний.
Добре, а навіщо лампочка ? Це універсальний багаторазовий запобіжник, дуже корисний при ремонті імпульсних блоків живлення.
А якщо ми включили блок живлення і бачимо, що чергове живлення 5 Вольт присутнє ? Значить, запускаєио робочий режим. Нашу лампочку (універсальна штука) в ролі нагрузки підключаємо до 12 Вольт або 5 Вольт, закорочуємо лінію PS_On на “землю” і міряємо вихідні напруги. Блок повинен видавати напруги 12 Вольт, 5 Вольт і 3,3 Вольт.
Цих напруг нема ? Нас чекає ремонт тої частини блока живлення, яка для робочого режиму.
Ці напруги є, але завеликі ? З допомогою осцилографа можемо визначити, які саме електролітичні конденсатори вже підсохли і потребують заміни. У нормального електролітичного конденсатора змінна складова сигналу на одному виводі конденсатора приблизно така сама, як на другому виводі, відрізняються лише постійні складові напруг. А у підсохлого конденсатора на одному виводі можуть бути значні пульсації, а на другому виводі ці пульсації практично відсутні.
Не дуже надійтесь на свою везучість “замінив припухлі електроліти, і все пішло”. Так, електролітичні конденсатори можуть розпухати від завеликих напруг і перегрівання, так, як на фото.
Вже запрацювало ? І комп’ютер, підключений до цього блока живлення, також запрацював ? Не поспішайте закривати комп’ютер, у вас є можливість трошки покращити робочий режим комп’ютера.
– На материнській платі також є електролітичні конденсатори для зменшення пульсацій по живленню. Уважно обдивіться, чи не треба деякі з них, які трошки розпухли, замінити на нові, з більшою ємністю, і розраховані на трохи більшу напругу ?
– Не хочете, щоб з часом розпухали електролітичні конденсатори ? Їх можна зашунтувати додатковими керамічними конденсаторами, ємності 0.1 мкФ достатньо.
– Прохідний електролітичний конденсатор, який підключений до “бази” силового транзистора (це є не в усіх схемах), емністю кілька мкФ, краще замінити на конденсатор з більшою ємністю, і щоб був розрахований на напругу не менше, ніж 50 Вольт.
Як бачите, все досить просто. Не біжіть в магазин за новим блоком живлення, цей ще послужить.